Зазвичай переживання тривають від кількох хвилин до кількох днів. Але є люди, які живуть у напрузі не день і не два, а тижні, місяці чи навіть роки. В результаті цей тривалий стрес переростає у тривожний розлад. Людина в такому стані має постійне або дуже часте почуття безпричинного страху. Це виснажує і не дає жити життям на повну.
Експертка проєкту “Психологічна підтримка” Лариса Пастушок дала кілька порад, як впоратися з тривожним станом.
“Тривога – це відчуття неспокою, внутрішньої напруги, хвилювання чи страху, яке може бути легким або сильним. Це реакція організму на стрес або невизначеність, часто супроводжується фізіологічними проявами, такими як прискорене серцебиття, підвищення артеріального тиску та напруження м’язів. Кожен відчуває тривогу в якийсь момент свого життя. Наприклад, під час співбесіди. Деяким людям важко контролювати свої хвилювання, і це часто може впливати на їхнє повсякденне життя”, – каже психологиня.
Але невпинна тривога може бути виснажливою, яку б форму вона не прийняла: жахливе занепокоєння, задушливе відчуття паніки, страх перед соціальними ситуаціями тощо.
Якщо це про вас, тоді спробуйте унормувати свій графік, щоб у ньому завжди був час на відпочинок, повноцінне харчування, час для себе. Спробуйте щоденні техніки для заспокоєння, а якщо не вдається подолати розлад самостійно – зверніться до психотерапевта.
Що ви можете зробити, коли тривога просто не зникає? Спробуйте випробувати такі п’ять підходів і визначте, які з них будуть для вас ефективні.
- Запросіть тривогу в себе
Опір тривозі не тільки не зникає, але й посилює її. Дайте їй зрозуміти, що вона може залишатися скільки завгодно, а тим часом ви подбаєте про інші справи.
- Пірніть у своє тіло
Тривога часто вбивається вам у голову і від’єднує вас від фізичного тіла. У результаті тривога все більше й більше захоплює вашу увагу та енергію. Сконцентруйтеся на тому, що відбувається у вашому тілі. Зробіть кілька легких вдихів, коли помітите будь-які відчуття — жар, холод, тяжкість, напругу.
- Прислухайтеся до себе
Тривога — це сигнал, а сигнали призначені для того, щоб привернути вашу увагу. Замисліться, що ваш розум, позасвідоме і тіло можуть намагатися вам сказати.
- Почніть діяти
Перемістіть свою увагу з фіксації того, що ви відчуваєте, на виконання завдання, яке потребує вашої уваги.
- Поставте під сумнів свої припущення
Щоб знайти спокій, коли ви хвилюєтеся, часто потрібно помиритися з тривогою. Коли ви запитуєте, чому тривога не зникає, нагадайте собі, що, можливо, це непотрібно. Можливо, це не ваша робота — усувати тривогу. Можливо, це нормально хвилюватися.
Якщо ж постійна тривожність – це про ваших близьких, у ваших силах навчитися сприймати їх в їхньому стані з розумінням та підтримкою.
Не варто сваритися чи ображатися, якщо людина:
- Довго не відповідає на повідомлення або ігнорує дзвінки. Якщо людина у стані тривоги, тоді навала повідомлень чи дзвінків можуть лише посилювати це відчуття.
- Раптом змінює плани. Раптова хвиля тривоги може змусити людину скасувати плани в останню мить.
- Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людині з посиленою тривожністю важко відвідувати заходи чи зустрічатися із друзями, а часто хочеться залишатися на самоті.
- У розмові уникає зорового контакту: він може приносити дискомфорт. Для людини із тривожністю властиво часто уникати особистих контактів, прагнути, аби на неї геть не звертали увагу.
- Говорить без упину і перебиває. У стані тривожності буває важко контролювати емоції й думки, які рвуться назовні. А інколи людям настільки нестерпні паузи в розмові, тому вони всіляко намагаються їх заповнити.
- Поводиться зверхньо, дратується через дрібниці, спалахує гнівом. Людина з тривожністю часто перебуває “на грані”, і будь-яка емоція може стати “останньою краплею”.
Отже, перелічені дії не завжди є проявом неповаги. Врахуйте, що на стан людини та її поведінку можуть впливати події, про які ви не знаєте. Тому не поспішайте з’ясовувати стосунки, а краще просто спитайте, чи можете чимось допомогти.
