Після скандальної відставки Андрія Єрмака увага політикуму прикута до головного питання – хто очолить Офіс президента у воєнний час. Володимир Зеленський вже окреслив коло головних претендентів.
Серед варіантів – міністр оборони Денис Шмигаль та очільник Мінцифри Михайло Федоров. Водночас Зеленський наголосив: їхнє призначення вимагало б попереднього звільнення з нинішніх посад, а парламент має вирішити, ким їх замінити.
Серед інших кандидатів – очільник ГУР Кирило Буданов, дипломат Сергій Кислиця, який за словами президента, суттєво посилює переговорний напрям, та заступник голови ОП, військовий Павло Паліса.
З ними усіма Зеленський уже мав розмови щодо потенційного призначення главою його Офісу. Однак, обрати наступника “незамінного” Єрмака – завдання дуже складне. І чи готовий сам Зеленський до управління без свого “ефективного менеджера”?
А Україна, схоже, цілком готова боротись далі без цієї персони, яку багато хто у владі й серед простого люду називав токсичною.
Тенденції політичного життя без Єрмака
Політолог Володимир Фесенко зауважує: “вже більше тижня вітчизняна державна та політична система живе без Єрмака, який, на думку багатьох коментаторів, був трохи не визначальним елементом системи влади в нашій країні, впливав майже на все. І що? Та все гаразд. Країна живе і працює. Переговори з американцями відбуваються. Як з’ясувалось, це можливо і без Єрмака”.
“Багато хто починає розуміти, що реальний політичний вплив Єрмака був значно перебільшений”.
“З іншого боку, також очевидно, що з виходом Єрмака не сталося якогось політичного дива. Країна залишається приблизно в тому стані, з тими самими проблемами, що і раніше (мабуть за виключенням проблеми самого Єрмака)”, – продовжує експерт.
Фесенко зазначив, що рішення щодо нового керівника офісу Президента очікувалось 5 грудня. Але цього не сталося: “Схоже, що Президент дуже вагається. Він обирає не лише між особистостями. Це і вибір наступної моделі адміністрування його політики”.
“Цілком ймовірно, що Зеленський хотів би мати такого ж універсального адміністратора, помічника і переговорника, яким намагався бути Єрмак, але без його токсичності і конфліктності… Головне, що ніхто не хоче нового Єрмака”.
Ще одна причина, чому і досі не має рішення про нового керівника ОП, на думку політолога, – це те, що “не кожен потенційний кандидат на цю посаду прагне її отримати. Скоріше навпаки”.
“Посада керівника Офісу сприймається (після Єрмака) як токсичне місце, яке може зруйнувати подальшу політичну кар’єру. А дехто, не хоче втрачати свій «феодальний домен», де він і цар, і бог, і воїнський начальник”, – пише експерт.
Як стверджує Фесенко, є й позитив нинішньої ситуації, коли немає нового керівника Офісу Президента:
“По-перше, Володимир Зеленський звикає жити і працювати без Єрмака. Він змушений підлаштовуватись під нову реальність, і перебудовувати певною мірою управлінські і політичні механізми. Головна кнопка на його пульті управління вже не працює, нова ще не з’явилась. І скоріше за все знадобиться новий і більш складний «пульт управління».
Але ще більш важливим є те, що управлінська система і політичне середовище швидко звикають жити без Єрмака. Ще не зовсім зрозуміло, що і як буде надалі, але процеси перебудови політичних відносин вже розпочалися. В цьому контексті знаковими були події, які відбулися третього грудня.
Подія перша – ухвалення держбюджету на 2026 рік. Відбулося це якось буденно, без великого галасу, несподівано швидко і без особливих проблем… Це голосування показало, що керівництво парламенту та керівництво пропрезидентської фракції зберігають контроль над парламентом, а також над абсолютною більшістю депутатів президентської партії та забезпечують прийняття необхідних рішень.
Що дуже показово, це сталося за відсутності Президента Зеленського в Україні та без втручання Офісу Президента.
[…] Третього грудня відбулася ще одна знакова подія. Київський апеляційний суд звільнив детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова з СІЗО, у якому той перебував п’ять місяців. В раптовий прояв суддівської справедливості я якось слабо вірю. Це або кулуарні домовленості «силовиків» (коли не має чинника Єрмака), або жест примирення з боку СБУ і прокуратури по відношенню до НАБУ (мовляв, Єрмака вже не має, давайте припиняти «війну», в якій нас використовували). Але також зверну увагу, що справи по детективах НАБУ не закриті остаточно. Тобто йдеться про готовність до «перемир’я», а не про повну відмову від протистояння, яке виникло декілька місяців тому. Як я розумію, ще не всі проблеми між «силовиками» з’ясовані. І проблеми були не тільки у впливі Єрмака.
Так чи інакше, політичне життя без Єрмака лише починається. Попереду багато цікавих подій і нових політичних тенденцій”, – підсумував експерт.
Читайте також: “Є козирі в рукаві”: головні заяви Зеленського та лідерів Європи в Лондоні
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
фото з Facebook Андрія Єрмака
