21 квітня католицький світ сколихнула новина — у віці 88 років помер Папа Франциск. Він увійшов в історію як перший понтифік із Латинської Америки, реформатор і борець за соціальну справедливість.
А тепер — час нового вибору, який визначить курс Церкви на роки вперед. Хто посяде місце на Святому престолі, та чи продовжить він лінію Франциска.
Як обирають Папу Римського: давня традиція за зачиненими дверима
У Ватикані вже готуються до конклаву — таємного зібрання кардиналів, яке обере нового Папу.
Це таємний і глибоко символічний процес, який зберігся майже без змін впродовж століть.
До участі в конклаві допускаються лише кардинали віком до 80 років. Усі вони зберуться у Сикстинській капелі у Ватикані, де в повній ізоляції від зовнішнього світу розпочнеться голосування. Щоб обрати нового Папу, необхідно, щоб за одного кандидата проголосували дві третини присутніх кардиналів.
Голосування триває доти, доки хтось не набере достатню кількість голосів. Після кожного невдалого туру голосування бюлетені спалюють.
Якщо нового Папу ще не обрано — з димаря капели йде чорний дим. Якщо ж ім’я нового понтифіка вже визначено — у небо підіймається білий дим, що означає: “Маємо Папу!”
До моменту, коли білий дим повідомить світові про нового очільника Католицької Церкви, ніхто не знає, яке ім’я пролунає з балкона собору Святого Петра.
Цей вибір — більше, ніж призначення релігійного лідера. Це — стратегічне рішення, яке визначає не лише обличчя Ватикану, а й вектор глобального впливу Церкви: від ставлення до соціальних питань і ролі жінок, до позиції щодо війни в Україні та змін клімату.
Спадщина Франциска: реформи і виклики
Папа Франциск призначив понад 100 кардиналів, які тепер голосуватимуть за наступника. Його понтифікат позначився децентралізацією влади у Ватикані, відкритістю до світу і акцентом на соціальні проблеми.
Однак, як зауважив професор Ульріх Ленер у коментарі Newsweek, стиль управління Франциска — «односторонній, без консультацій із Колегією кардиналів» — ускладнив побудову тісних відносин між ними. Це може вплинути на єдність під час вибору наступника.
«Дні перед конклавом надзвичайно важливі, — пояснює деканка коледжу гуманітарних наук Мішель Діллон. — Кардинали мають час для особистих зустрічей, щоб обговорити свої очікування й бачення майбутнього Церкви».
Хто у фаворитах на пост Папи?
Конклав розпочнеться за 15–20 днів після смерті Папи. За цей час відбудеться похорон, дев’ятиденний траур і прибуття кардиналів з усього світу. У підсумку буде обрано постать, яка або продовжить курс Франциска, або поверне Церкву до більш традиційного шляху. Хто фаворити?
- Луїс Антоніо Тагле (Філіппіни)
67-річний кардинал вважається продовжувачем лінії Франциска. Він близький до азійської спільноти, де католицизм активно розвивається, та очолював ключові структури, пов’язані з євангелізацією.
- П’єтро Паролін (Італія)
Секретар Святого Престолу з 2013 року, кардинал Паролін має потужний дипломатичний досвід — від діалогу з Китаєм до переговорів на Близькому Сході. Він — варіант стабільності та балансу між реформами і традиціями.
- Пітер Тарксон (Гана)
76-річний кардинал, відомий як борець за соціальну справедливість, кліматичну відповідальність і права бідних. Його обрання стало б історичним — уперше з V століття Папою став би африканець.
- Петер Ердо (Угорщина)
72-річний архієпископ Будапешта, фахівець із канонічного права та лідер католицьких консерваторів. Його кандидатура — повернення до курсу Івана Павла ІІ та Бенедикта XVI.
- Анджело Скола (Італія)
82-річний кардинал уже був одним із фаворитів на конклаві 2013 року. Колишній архієпископ Мілана, Скола уособлює богословську традицію, однак вік може зменшити його шанси.
Читайте також: Смерть папи Римського і секретний план Трампа щодо війни: дайджест новин
фото: Catholic News Service
