Давос-2026 чітко показав: попри нові кризи та глобальні зрушення, Україна залишається центральним питанням безпеки для Європи й усього Заходу.
Попри спроби переключити увагу світових лідерів на інші кризи, провідні політики прямо заявили: головна загроза для Європи й міжнародної безпеки — це російська агресія проти України. Підтримка Києва, зміцнення НАТО та стримування кремля залишаються пріоритетами, які не можна відкладати.
Генсек НАТО: «Головне питання — не Гренландія, а Україна»
Як пише Укрінформ, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час однієї з дискусій у Давосі наголосив, що європейські лідери не мають права втрачати фокус на війні в Україні, навіть на тлі інших міжнародних криз.
Рютте прямо заявив, що питанням номер один є саме ситуація в Україні, де російські ракети та безпілотники атакують енергетичну інфраструктуру:
«Ризик полягає в тому, що ми зосереджуємося на Гренландії, оскільки справді маємо переконатися, що це питання буде вирішено мирним шляхом, але головне питання — не Гренландія. Головне питання — Україна»
Він нагадав, що в умовах сильних морозів Україна може виробляти лише близько 60% необхідної електроенергії, а в Києві температура опускається до мінус 20 градусів.
Генсек Альянсу також звернув увагу на масштаби втрат російської армії. За його словами, росія щодня втрачає близько тисячі солдатів, а місячні втрати перевищують сукупні втрати радянських військ за десять років війни в Афганістані. Водночас кремль, попри ці цифри, не припиняє агресію.
Він застеріг, що дискусії про мирні процеси та фінансові пакети не повинні відволікати від реальних потреб України. За словами Рютте, українцям бракує перехоплювачів, сучасного озброєння та, зокрема, американського обладнання, якого в Європі вже недостатньо. Саме тому, підкреслив він, зосередженість на підтримці України має бути ключовим пріоритетом, а всі інші питання — вторинними.
Історична промова прем’єра Канади: росія — безумовна загроза
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні у Давосі чітко окреслив позицію Оттави щодо безпеки. Він заявив, що росія становить серйозну загрозу в Арктиці, а також знову засудив її агресію проти України, назвавши її невиправданою та страхітливою.
Карні підкреслив, що саме через дії кремля Канада посилює свою присутність у регіоні — на суші, в морі та в повітрі протягом усього року. За його словами, країна інвестує в розширення підводного й повітряного флоту та розбудову систем загоризонтних радарів, аби захищатися від російських та інших ракетних загроз.
Водночас прем’єр зауважив, що наразі загроза в Арктиці має радше потенційний характер, і Канада прагне, щоб такою вона й залишалася.
Окрему увагу у своїй промові Карні приділив глобальним змінам у світовому порядку. Він заявив, що світ перебуває «у процесі розриву, а не переходу», і старі правила більше не працюють так, як раніше.
Прем’єр Канади наголосив, що великі держави дедалі частіше використовують економічну інтеграцію як інструмент тиску: тарифи стають важелем, фінансова інфраструктура — засобом примусу, а ланцюжки постачання — вразливістю, яку експлуатують. У такому світі, підкреслив він, країни, які не можуть самі себе прогодувати, забезпечити паливом або захистити, опиняються без реальних варіантів.
Карні закликав середні держави діяти спільно, застерігши: якщо країни не представлені за столом ухвалення рішень, вони ризикують опинитися «в меню».
Водночас він підкреслив, що сила легітимності, чесності та правил залишається важливою, навіть попри зростання «жорсткої сили».
Говорячи про Україну, прем’єр зазначив, що Канада є активним учасником «Коаліції охочих» і входить до числа найбільших донорів української оборони та безпеки в перерахунку на душу населення. Окремо він підтвердив підтримку суверенітету Гренландії та Данії, наголосивши на непохитній відданості Статті 5 НАТО.
Не випадково багато дипломатів і політиків назвали цю промову однією з найсильніших на форумі.
Президент Фінляндії: війна — стратегічний провал путіна
Президент Фінляндії Александр Стубб у Давосі дав жорстку оцінку війні росії проти України, назвавши її повним стратегічним провалом для кремля. За його словами, замість посилення впливу путін досяг протилежного результату: НАТО розширилося, Україна стала чітко європейською державою, а оборонні бюджети європейських країн суттєво зросли.
Стубб зазначив, що за чотири роки війни росія воєнним шляхом захопила близько 20% української території, але фактично просунулася лише приблизно на 2%. Водночас втрати російської сторони він оцінив майже в один мільйон осіб, а геополітичний вплив кремля, за його словами, лише скорочується.
Президент Фінляндії звернув увагу на те, що країни Центральної Азії та Південного Кавказу дедалі більше дистанціюються від так званої російської імперії. Економічна ситуація в самій росії, за його оцінкою, також є критичною: висока інфляція, процентні ставки на рівні близько 16%, відсутність економічного зростання, вичерпані резерви та нездатність утримувати армію після завершення війни.
На думку Стубба, ключова проблема полягає не в тому, чи здатна росія виграти війну, а в її небажанні завершувати конфлікт.
Окремо президент Фінляндії наголосив, що НАТО нині переживає період трансформації та фактично стає найпотужнішим із часів завершення холодної війни. Він назвав цей етап «НАТО 3.0», звернувши увагу на те, що після вступу Фінляндії та Швеції кордон Альянсу фактично подвоївся.
За словами Стубба, Європа поступово бере на себе значно більшу відповідальність за власну безпеку, а трансатлантична взаємодія зі США, попри періодичні напруження й несподівані виклики, залишається стабільною та робочою.
Читайте більше на цю тему: Давос без проривів для України: форум затьмарила криза навколо Гренландії
фото: World Economic Forum
