У Вашингтоні заявляють, що переговори щодо припинення війни зрушили з мертвої точки, але питання територій, АЕС і майбутнього окупованих регіонів залишаються вибухонебезпечними.
Паралельно європейська єдність, на яку так сподівається Україна, дала тріщину в найчутливіший момент: коли йшлося про мільярди заморожених російських активів для України, ключові столиці ЄС обрали обережність замість рішучості.
Детальніше про підсумки останніх днів – в цьому дайджесті.
Переговори у Флориді: фокус на безпеці, мирі та відновленні
У Флориді завершився триденний раунд переговорів між Україною, США та європейськими союзниками. Як повідомив спецпредставник президента США Стів Віткофф у соцмережі X, українська делегація протягом кількох днів провела низку інтенсивних і, за його словами, конструктивних зустрічей із партнерами.
Окрема зустріч у форматі США–Україна була зосереджена на чотирьох ключових напрямах. Йшлося про подальше доопрацювання так званого плану з 20 пунктів, узгодження позицій щодо гарантій безпеки – зокрема потенційної ролі Сполучених Штатів – а також про напрацювання економічного бачення повоєнного розвитку України.
Віткофф наголосив, що Київ зберігає чітку позицію щодо кінцевої мети переговорів: «Україна залишається повністю відданою досягненню справедливого та сталого миру. Наш спільний пріоритет – зупинити загибель людей, забезпечити гарантовану безпеку та створити умови для відновлення, стабільності та довгострокового процвітання України».
Гарантії безпеки і фактор путіна: скепсис Politico
Американське видання Politico пише, що попри дипломатичну активність Заходу, питання реальних гарантій безпеки для України значною мірою залишається залежним від позиції кремля. Автори матеріалу наголошують: європейські союзники Києва без логістичної та військової підтримки США не здатні самостійно розгорнути ефективні багатонаціональні сили.
На цьому тлі Володимир Зеленський, демонструє готовність до болючих компромісів. Зокрема, він нібито допускає відмову від курсу на членство в НАТО в обмін на реальні, юридично зобов’язуючі гарантії безпеки. Серед можливих елементів таких гарантій у матеріалі згадуються навіть постачання крилатих ракет Tomahawk, які могли б слугувати стримувальним фактором для росії.
Водночас Зеленський, за оцінкою видання, наполягає, щоб будь-які зобов’язання США мали силу міжнародного договору – з ратифікацією Конгресом і підписом президента. Такий формат, як зазначає Politico, прирівняв би угоду з Україною до безпекових договорів США з Японією чи Південною Кореєю.
Однак навіть у цьому сценарії ризики залишаються високими. Politico нагадує заяву Дональда Трампа про «різні тлумачення статті 5», яка навмисно не передбачає автоматичного втручання США у війну. Крім того, паралельні контакти між Вашингтоном і москвою означають, що позиція путіна матиме вагу незалежно від бажань Києва чи Брюсселя.
«Зрештою… міцність американських гарантій усе одно може залежати від інтерпретації путіна», – підсумовує Politico.
Розкол у ЄС: як Париж заблокував ідею використання активів рф
Financial Times повідомляє про серйозний удар по європейських планах фінансової підтримки України. За даними видання, президент Франції Еммануель Макрон у вирішальний момент фактично заблокував ініціативу щодо використання 210 млрд євро заморожених російських активів на користь Києва.
Як пише FT, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц до останнього намагався переконати лідерів ЄС у необхідності цього кроку, однак у критичний момент залишився без підтримки Парижа. Публічно Макрон не виступав проти ідеї, але за лаштунками його команда висловлювала сумніви щодо юридичних ризиків і можливих фінансових наслідків для Франції.
Коли до скептиків приєдналися Італія та Бельгія – країна, де зберігається більшість активів рф, – Макрон остаточно став на їхній бік. Один із високопоставлених дипломатів ЄС у коментарі FT заявив: «Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити».
За даними видання, ця історія оголила новий дисбаланс у франко-німецькому тандемі.
«Є прорив, але не гарантія миру»: заява віцепрезидента США
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив про помітний прогрес у переговорах щодо України, але водночас визнав, що результат залишається невизначеним. В інтерв’ю UnHerd він зазначив, що всі сторони почали відкритіше говорити про свої «червоні лінії».
За словами Венса, останні тижні показали реалістичніші підходи як з боку України, так і з боку росії: «Те, що ми бачили з боку українців і росіян за останні пару тижнів, – це реальне розуміння того, що не підлягає обговоренню, а що підлягає».
Водночас він наголосив, що навіть за наявності прогресу гарантій миру немає:
«Я б не став стверджувати з упевненістю, що ми прийдемо до мирного вирішення».
Однією з ключових перепон Венс назвав питання територій. За його словами, москва наполягає на контролі над Донецькою областю, тоді як Київ розглядає це як критичну загрозу безпеці. Він також зазначив, що українська сторона в приватних розмовах визнає ризик втрати регіону в перспективі, але не готова приймати це зараз.
Серед інших складних тем Венс назвав контроль над Запорізькою АЕС, майбутнє людей на окупованих територіях і параметри післявоєнного відновлення України. Саме ці питання, за його оцінкою, і визначатимуть, чи зможуть переговори дійти до фінішної прямої.
фото: Zelma Brezinska / Shutterstock
