Чому в цивілізованому світі немає “Дії”? Та чому уряд Сполученого Королівства вщент розкритикували за плани запровадити цифрове ID? Про це на прикладі Британії пише Костянтин Корсун, експерт з кібербезпеки, ексзаступник керівника відділу боротьби з комп’ютерною злочинністю при Департаменті контррозвідки СБУ.
Далі – пряма мова.
У Великій Британії уряд лише починає розмови про “цифрове посвідчення особи” – але одразу наштовхується на жорстку критику. Про це пише ВВС.
Суть історії: у вересні 2025 прем’єр-міністр Об’єднаного Королівства Кір Стармер анонсував плани майбутньої розробки “Digital ID”, яке планується використовувати як “засіб протидії тіньовій економіці”.
Для острова це є серйозною проблемою, оскільки близько 50 тисяч нелегальних мігрантів приплило до UK останнім часом на маленьких човнах.
Тому зараз прем’єр запевняє, що “Digital ID допоможе полегшити життя людей, зокрема при вступі до університету, покупці або оренді будинку”.
А ще він вважає, що це знизить рівень банківського шахрайства. (Ех, містер Стармер, як багато тяжких розчарувань Вам ще зустрінеться на цьому шляху).
При цьому керівник британського уряду запевняє, що ні в якому разі не йдеться про обов’язковість Digital ID:
“Для людей, які просто не хочуть цього, ну, їм це не потрібно – крім права на роботу”.
І одразу запевнив, що Digital ID “ніколи буде використовуватися як інструмент спостереження”. (Ну звісно, ага).
І що персональні дані “абсолютно точно матимуть дуже сильне шифрування”.
А електронне посвідчення особи існуватиме “виключно на вашому пристрої, а не зберігатиметься на комп’ютерах центрів обробки даних, для додаткової безпеки”.
Однак ця ініціатива наштовхнулася за серйозний громадський спротив. Відповідну петицію – про скасування Digital ID – підписало близько 3 (трьох) мільйонів (Карл!) громадян.
Також лунають звинувачення, що таким чином уряд вб’є цілком процвітаючу індустрію “незалежних постачальників цифрових ідентифікаторів”.
Ну тобто у найстаршій європейській демократії відбуваються процеси, строго протилежні тому, що відбувається в Україні часів “95 кварталу”.
Велика Британія, одна з найбільш успішних країн Європи – лише у 2025 починає дискусії про “паспорт у смартфоні”. Дискусію досить напружену – з неясними поки результатами.
До речі, аналогічна ініціатива мала місце у них у 2010 році, але тоді ініціативу прем’єра Тоні Блера “обов’язкової ID-картки” – відкинула коаліція консерваторів та ліберальних демократів.
В Україні оцих ваших дискусій-шмискусій не проводили.
“Дайош країну у смартофні” – вигукнув Найвеличніший, і мільйони хом’ячків радісно побігли встановлювати собі “Дію”.
Думка експертів? Кібербезпека? Захист персональних даних? Ні, не чули.
Фу, духота якась, краще дивись, як зручно.
Станом на жовтень 2025 обов’язковість використання “Дії” в Україні існує у кількох галузях: квитки на потяги, заявки на відновлення зруйнованого житла, “доступні ліки”, “пакунок школяра” та ще кілька аспектів життєдіяльності.
Безальтернативно. Тобто примусово по факту.
І це ще не враховуючи “опитування у Дії”, що є засобом маніпуляцій та промивки мізків мільйонам недолугим громадянам – але які мають право голосувати на виборах.
Також “Дія” використовується саме як інструмент масового спостереження за громадянами. Ось лише один задокументований приклад.
А бази даних з “Дії” вже давно продаються на підпільних майданчиках, що підтвердив суд присяжних штату Меріленд, США.
А ще електронні посвідчення зберігається на державних серверах в Україні – а не “виключно на пристроях користувачів”, як хоче зробити Кір Стармер.
Тобто ще раз: в Україні відбувається все рівно навпаки, порівняно з Великою Британією.
Але щось я не бачу мільйонних петицій за заборону Дії в Україні.
Немає навіть 25 тисяч. Немає взагалі ніяких петицій проти “Дії”.
Попри відсутність документації на “Дію”, попри її вкрай нестабільну роботу протягом вже 5+ років, попри вагомі ризики безпеки та наявність сотень (чи може й тисяч) резонансних інцидентів.
Товариство, у Британії три мільйони громадян люто протестують проти навіть лише планів колись завпровадити “цифрові ідентифікатори” – тому що розуміють, що все закінчиться цифровим стеженням (див. фільм Anon з Клайвом Оуеном та Амандою Сейфрід).
В Україні ж уряд без всяких консультацій, з порушенням усіх принципів кібер-науки та ЗПД запроваджує той самий “цифровий ідентифікатор”, створює під це окреме міністерство з міліардними бюджетами та примушує громадян його встановлювати – і все це за наші з вами кошти.
Але “народ безмолствує”. Один Корсун намагається до когось докричатися: усі інші голоси протесту – придушені.
І, до речі, нюанс. Пан Стармер посилається на успішні кейси використання “цифрового ID” у Індії, Данії, Сінгапурі та Естонії. Але чомусь зовсім не згадує Україну та “Дію”. Яка наче як “перша у світі” – зі слів діджиталізаторів.
Навіть не знаю, як він міг не знати чи забути про потужні досягнення Божественного Міши.
Shame on you, Mr. Starmer.
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
Читайте також: Нові онлайн-правила в Британії: перевірка віку та фільтри контенту
фото: Дія
