Останні дні вкотре показали, що війна та її наслідки розгортаються не лише на полі бою.
Європа стикається з новими загрозами у повітрі, Україна готує енергосистему до найважчої зими, а дипломатичний фронт у відносинах з ЄС загострюється. Водночас Київ почав застосування ракет власного виробництва по рф.
Розповідаємо коротко про головні новини та публікації у ЗМІ щодо України та війни.
Невидимий фронт: дрони та «дивні інциденти» в Європі
The Times пише, що Європа стає ареною загадкових атак і диверсій. Танкер, який ходив під різними назвами – Pushpa та Boracay, – підозрюють у використанні як мобільної платформи для запуску дронів. Це лише одна з ланок у серії інцидентів: від порушення повітряного простору Польщі понад 20 російськими дронами до регулярних тривог біля військових баз НАТО.
Експерти наголошують, що дрони стають дедалі дешевшими, а саморобні апарати – на 430% частіші у використанні, що ускладнює їхнє виявлення. За словами колишніх співробітників британського Міноборони, росія та китай уже розробили методи використання прогалин у західних системах безпеки.
Віцепрезидент компанії Dedrone Еш Александер-Купер пояснив, що технічно більшість дронів можна виявити та знешкодити: вони часто самі повертаються у точку запуску після втрати сигналу, що дозволяє виявити оператора. Та загроза лише наростає, і пов’язати конкретний інцидент із державним замовником стає дедалі складніше.
Україна вже використовує “Фламінго” для ударів по рф
The Economist повідомляє, що Україна для ударів по території рф почала використовувати власні ракети “Фламінго” і виробляє наразі 2-3 ракети на день — а до кінця жовтня збільшить виробництво до 7 ракет на добу.
У статті зазначають, якщо FP-5 буде здатна пробивати російську ППО, то це виведе кампанію DeepStrike України на новий рівень руйнівної сили.
Кожна така крилата ракета коштує близько 500 000 доларів і має своє переваги над американським “Томагавком”, який коштує вчетверо дорожче, має меншу дальність і несе набагато менший боєзаряд. Також повідомляється, що дальність українсьеої ракети дозволяє обдурювати оборону, літаючи до цілі по мінливих векторах.
Акумулятори проти ракет: як Україна захищає енергетику
The Wall Street Journal випустив статтю по те, як після нових ударів росії по енергетиці Україна впроваджує інноваційну систему оборони – мережу великих акумуляторних парків. Вони можуть живити до 600 тисяч споживачів протягом двох годин, забезпечуючи час для ремонту пошкоджених мереж і мінімізуючи ризик масових відключень.
Шість таких об’єктів вже працюють у Києві та Дніпропетровській області, але їхні точні локації тримають у таємниці. Крім того, країна розвиває сонячну й вітрову енергетику, щоб підвищити стійкість.
Експерти попереджають: зростання виробництва російських дронів означає, що наступна зима може стати найважчою за час війни.
«Шахеди» як зброя психологічного тиску
Французьке видання Le Monde відзначає зміну тактики рф: замість точності ставка робиться на кількість. «Шахеди» стали «дешевим зайцем», який має виснажити українську ППО і фінанси.
Якщо на початку війни атаки обмежувалися десятками безпілотників, то тепер запускають близько 500 кожні шість днів. Нові модифікації мають реактивні двигуни та відеокамери, що ускладнює протидію.
Аналітики нагадують: собівартість дрона значно нижча за вартість ракети Patriot, якою його збивають. Це нав’язує Україні та союзникам виснажливу гонку озброєнь. «Цей конфлікт показав необхідність масштабних інвестицій у боротьбу з безпілотниками», – підкреслює видання.
Україна й ЄС: реформи, блокада Угорщини та пошук компромісів
За даними Reuters, Євросоюз дав Києву чіткий сигнал: шлях до членства потребує більше реформ і вирішення суперечок з Угорщиною, яка блокує переговори.
Комісарка з розширення Марта Кос наголосила, що ситуація з 22 липня, коли посилено контроль над антикорупційними органами, «не повинна повторитися». Вона попередила: довіра партнерів може бути втрачена, якщо не виправити проблеми.
Попри спротив Орбана, інші лідери – зокрема прем’єрка Данії Метте Фредеріксен – заявляють, що не дозволять одній країні визначати майбутнє всього ЄС.
Водночас опитування Eurobarometer показує, що підтримка вступу України різниться: від 91% у Швеції до 28% у Чехії.
€140 мільярдів для України: на що дозволять витрачати?
Financial Times зазначає, що ЄС обговорює надання Україні «репараційного» кредиту на €140 млрд, сформованого з доходів від заморожених російських активів. Проте виникає суперечка: чи може Київ сам вирішувати, як їх витрачати.
Заступник міністра фінансів Олександр Кава заявив, що ці гроші мають іти не лише на зброю, а й на покриття дефіциту бюджету, виплату пенсій і зарплат, а також відновлення зруйнованих територій.
Втім, низка європейських політиків, серед них канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наполягають, щоб кошти йшли виключно на закупівлю зброї у європейських виробників. Питання обговорюватиметься на зустрічі міністрів фінансів у Люксембурзі.
Читайте також: Поставки зброї та угода про дрони для України під загрозою через шатдаун у США
фото: Rudenko Alla / Shutterstock
