23-річний Мак Г’юз із канадського Калгарі ледве не загинув у Запорізькій області під час російської атаки дроном. Як розповідає CBC News, молодик отримав важкі опіки, опинившись під палаючим автомобілем, але вижив і нині робить перші кроки в реабілітаційному центрі Києва.
Уперше Мак приїхав до України ще 2022 року разом зі своїм батьком Полом Г’юзом, аби займатися волонтерською роботою в організації H.U.G.S. (Helping Ukraine Grassroots Support). Вони проводили евакуації мирних жителів із прифронтових міст, ризикуючи власним життям. Згодом хлопець вирішив піти ще далі: після загибелі друга-добровольця він підписав контракт із Збройними силами України.
«Я хотів допомагати більше. Це рішення далося непросто, але я відчував, що мушу бути тут», – розповів Мак.
День, який змінив усе
1 липня 2025 року, коли вся Канада святкувала національний день, на позиції під Запоріжжям прилетів дрон-камікадзе Shahed. Вибуховою хвилею хлопця затисло під машиною.
«Я відчув запах дизелю і страшний біль у ногах. Я був при тямі, коли мене витягували. У мене виявили опіки третього ступеня», – згадує він.
Після кількох тижнів у лікарні хлопець почав реабілітацію.
«Це виснажливо, це довгий шлях. Але добре знову встати на ноги після 53 днів», – каже доброволець.
Життя після поранення
Його батько Пол, ветеран канадської армії, зізнається: дзвінок о 4:20 ранку, коли повідомили про поранення сина, був «наче удар у живіт».
«Коли ми з його дівчиною приїхали до лікарні й побачили Мака, вкритого бинтами, це було надто тяжко. Мені здавалось, що серце розірветься», – каже Пол.
Відтоді він постійно поруч із сином: від Запоріжжя до Києва й Львова, де Маку пересаджували шкіру. Сам Пол мешкає у старому будинку на колесах із приклеєним до капота канадським прапором.
Зараз Мак Г’юз пересувається на милицях і в інвалідному візку. Поруч із ним у реабілітаційному центрі – десятки молодих українських бійців, які втратили кінцівки.
«Для деяких із цих хлопців життя назавжди змінилося. Я справді дуже, дуже щасливий, що залишився живим», – каже канадський доброволець.
Найбільший страх, за його словами, викликають іранські дрони Shahed: «Це, мабуть, один із найстрашніших звуків, які я коли-небудь чув у своєму житті».
Читайте також: У лавах ЗСУ – добровольці з 72 країн: що відомо про іноземців на фронті
фото з Facebook Paul Hughes
