Українка Оксана разом з сином виїхали із Запорізької області у травні 2022 року. Подруга, яка живе у Британії понад 20 років, допомогла їм знайти спонсорів та організувати переліт до країни. Поки що живуть у британській сім’ї із чотирьох людей, але вже думають, куди рухатися далі.
“Ми закріплені за Південним Кембриджширом. Щоб знайти новий будинок, я пішла традиційним шляхом – подала заявку на платформі Home-Link. Це портал оренди на основі вибору для всіх будинків рад та житлових асоціацій у Кембриджширі та Західному Саффолку. Тут також можуть рекламуватись інші типи нерухомості, такі як нерухомість з додатковим доглядом та пайовою участю” – каже жінка.
Після реєстрації щотижня голосувала (віддавала від 1 до 3 голосів) за запропоновані варіанти соціального житла.
Разом із сином українку визначили до групи В – тобто у другу чергу очікування. З досвіду інишї українців, вона вже знала, що в пріоритеті група А – люди, які потребують термінового житла (безпритульні) і потребують особливого догляду. Щоб отримати статус безпритульного та потрапити до групи А, потрібно заповнити відповідну анкету, а спонсори мають написати лист у council (до місцевої ради) про те, що виселяють українську родину у терміновому порядку. Тоді соціальне житло знаходиться швидко, але пропонується лише один варіант, від якого вже не можна відмовитись. Трапляються випадки, коли місцева рада не встигає знайти терміновий варіант житла за відведені для цього 56 днів і тоді родину тимчасово селять у готель.
“Винахідливі українки, як я дізналася від знайомих землячок, почали зловживати лазівкою зі статусом безпритульного – вони домовлялися зі спонсорами, щоб ті писали листи до місцевих рад про відмову від української родини і це змушувало бюрократичну машину рухатися швидше. Деякі випадки зловживання були виявлені, після чого спонсори, чиї українці тільки почали пошук житла, отримали листи з попередженням – якщо буде виявлено випадок обману, це позначиться на розмірі соціальних виплат для переселенців, і навіть загрожує вилученням дітей до соціальних служб (мої спонсори отримали відповідного листа від місцевої ради Південного Кембриджширу)”.
Зазвичай чекати на соціальне житло потрібно понад шість місяців.
Останнім часом українцям стає дедалі складніше винаймати житло
Через великий попит місцеві ради також пропонують розглядати варіант приватної оренди. Але це вже інші зобов’язання та інші суми витрат. Якщо щомісячна плата за соціальне житло (разом із комунальними послугами) становить від 700 до 1200 фунтів, то оренда – 1000-2000 фунтів та більше. Частково суму витрат може покривати Universal Credit, але все одно забезпечити собі заможне існування в орендованому житлі на мінімальну зарплату 1180 фунтів вкрай складно.
Районна рада Південного Кембриджширу нещодавно запустила «Схему заохочення орендодавців». Ця програма передбачає одноразову фінансову винагороду орендодавцям за надання житла в оренду українцям, які приїхали за програмою «Житло для України». Проте домовласники неохоче здають житло переселенцям, ділиться досвідом Оксана:
«Орендодавці хочуть знати, що в тебе достатньо доходу, щоб покривати оренду (і щоб у тебе ще залишалося 60% на свої витрати), або просять когось бути поручителем. Іноді вони вимагають оплату на рік наперед. Останнім часом українцям стає дедалі складніше винаймати житло. Жінки з дітьми потрапляють у безвихідь, якщо їм не пропонується соціальне житло, або за них хтось не внесе заставу за рік оренди».
Коли Оксана із сином жила зі спонсорами, між ними назрівав житловий конфлікт. Господиня наполягала на тому, щоб українська родина почала жити самостійно та винаймала несоціальне житло (яке сама їм знайшла) за 1500 фунтів на місяць.
«У деяких британців існує думка, що українці не заслуговують на соціальне житло, тому що у них самих багато нужденних, – пояснює Оксана позицію спонсора. – Іноді нам дорікають, що ми «з’їдаємо» їхні податки. Такі люди вважають, що ми маємо виконувати будь-яку роботу та платити гроші за будь-яке житло».
Сім’я Оксани (чоловік приїхав пізніше) шукала соціальне житло понад пів року. Наразі чоловік працює на 1,5 роботах (повні та неповні робочі дні), щоб покривати оренду. На обов’язкові платежі щомісяця йде близько 1200 фунтів: сама оренда складає 850 фунтів плюс комунальні послуги та послуги місцевої ради. Зарплати сім’ї дають змогу не користуватися соціальною допомогою.
Оксана зізнається, що готова повернутися в Україну, бо за соціальним рівнем на Батьківщині почувала себе впевненіше. Але поки тривають військові дії, вважає за краще, щоб син закінчив школу у Великій Британії.
Читайте також, «Не витягую життя в Англії без соціальної допомоги»: українка ділиться свою історією.
Чому важко знайти спонсорів у Британії?
Cитуація зі спонсорством в Англії змінилася ще восени першого року повномасштабної війни. Якщо навесні та влітку 2022 року охочих дати притулок українцям було багато і гості могли навіть вибирати, куди і до кого їхати, то з осені знайти спонсорів стало набагато важче. Зараз – практично неможливо. Причини різні:
- Люди, які хотіли спонсорувати, вже знайшли українських гостей;
- Спонсори, чиї гості вже поїхали, часто не готові брати нових гостей (відповідно до опитування ONS, 73% спонсорів, від яких поїхали українські гості, не планують шукати нових);
- Підвищення спонсорського платежу з 350 до 500 фунтів стерлінгів розраховане на тих, у кого українці живуть від 12 місяців, а отже заохочує продовжувати розміщувати українців, які вже в країні;
- Та невелика кількість спонсорів, які ще вільні та є у списках місцевих рад, залучаються для розміщення українців, які вже перебувають у Британії.
Слід зазначити, що сьогодні більшість спонсорів уже попрощалася зі своїми українськими гостями. За даними Independent, навесні 2023 року лише 45% українських біженців проживали із тими самими спонсорами, до яких приїхали. 11% переїхали до іншого спонсора з часом, 28% біженців орендували житло, а 4% проживали у тимчасових притулках (згідно з даними NAO, вже в кінці серпня кількість українців у притулках зросла до 8%).
Чому британці не хочуть продовжувати спонсорську підтримку? Людям властиво втомлюватися. Крім того, британці вважають, що вже виконали свій громадянський та соціальний обов’язок.
Джерело: Радіо Свобода.
Читайте також, чому українським лікарям складно знайти роботу в Британії. Історія українки.
