Після прийнятого Закону про мобілізацію парламент готується посилити відповідальність за ухилення від неї. Скільки та за що доведеться заплатити українцям, і які будуть наслідки не сплати штрафів?
На ці питання відповідає Людмила Крохмалюк, старший юрист практики Government Relations юридичної компанії ADER HABER у колонці на УНІАН.
Законопроект щодо посилення відповідальності за військові правопорушення (№10379) Верховна Рада розглянула й прийняла за основу 10 квітня. Після цього депутати взялися за його доопрацювання – загалом до документа надійшло 526 поправки. І станом на сьогодні їх вже встигли розглянути члени профільного комітету.
Наразі порівняльна таблиця до другого читання схвалена Комітетом з питань правоохоронної діяльності (рішенням від 1 травня), оприлюднена та готова до розгляду в сесійній залі. Це свідчить про те, що найближчим часом законопроект буде винесений на голосування.
Отже, до чого готуватись українцям?
Почнемо з позитиву. Народні депутати повністю прибрали кримінальну відповідальність за відмову від проходження військово-лікарської комісії (ВЛК).
Вилучили всі положення щодо адміністративного арешту, які дозволи б арештовувати громадян на три доби. Крім того, суттєво знизили, у порівнянні з редакцією, пропонованою урядом, суми штрафів за порушення мобілізаційного законодавства.
Так, у випадку прийняття законопроекту в редакції, підготовленій до другого читання, громадянам за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону і мобілізацію під час воєнного стану може загрожувати штраф від 1700 до 25 500 грн.
За такі ж правопорушення, але якщо вони вчинені посадовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань, передбачено штраф в розмірі від 34 000 до 59 500 грн.
Законопроектом передбачено можливість не застосовувати зазначені норми у разі можливості отримання в Реєстр “Оберіг” інформації з державних реєстрів шляхом їх електронної взаємодії. Нагадаю, що раніше парламентом був ухвалений відповідний Закон, який дозволив обмін такою інформацією та визначив вимоги до її змісту.
Зазначені штрафи можуть бути накладені протягом трьох місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
До негативних моментів пропонованого до другого читання законопроекту можна віднести те, що посадові особи ТЦК та СП будуть виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП, без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і не на підставі протоколу, який є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Тобто, тепер вони одразу видаватимуть постанову про накладення штрафу, яка вже є виконавчим документом для стягнення грошей. У випадку не сплати – виконавча служба блокуватиме рахунки, накладатиме арешт на майно та реалізовуватиме його.
До речі, ця практика не нова. Вона також застосовується при накладенні штрафів за перевищення швидкості з використанням фотофіксації порушень.
Читайте також: Обмеження для чоловіків за кордоном: відповіді на головні питання
Джерело: УНІАН
