Найстаршому українцю, евакуйованому з Олешків – 94 роки, наймолодшій дитині – всього рік, а ще одна жінка завтра святкуватиме 49-й день народження – вже у вільній Україні. Сотні українців сьогодні, 31 жовтня, повернулися з російської окупації на Херсонщині. Людей вивозили майже добу через росію та Білорусь під час гуманітарної операції, яку вдалося провести завдяки тимчасовому припиненню вогню, розповідає NV.
Спочатку людей автобусами доправили до російської Анапи. Звідти їх літаками перевезли до Білорусі, після чого автобусами доставили до українського кордону на Чернігівщині.
Людей вивозили з небезпечних будинків, де вони залишилися без їжі та води
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів кілька історій врятованих.
Зокрема, евакуаційна команда допомогла родині, батько якої через стан здоров’я не міг самостійно спуститися з восьмого поверху багатоповерхівки. Ситуацію ускладнювали пошкоджені сходи, через які чоловік фактично опинився відрізаним від доступу до їжі та води.
Ще один евакуйований пережив 16 атак безпілотників і чотири ракетні влучання у власний будинок.
Під час операції вдалося вивезти не лише людей, а й їхніх домашніх улюбленців. Разом із господарями евакуювали котів, собак, папугу та навіть єнота.
За інформацією BBC, спочатку до пункту пропуску доправили тварин, яких жителі вирішили забрати із собою, а вже після цього прибули автобуси з людьми. Водночас українська та російська сторони поки не повідомили точну кількість евакуйованих.
«Ми повернулися з пекла»: що розповідають жителі Олешків
Одна з евакуйованих, Ольга, розповіла BBC, що вирішила виїхати через постійні обстріли, масштабні руйнування та нестачу продуктів у місті. За її словами, життя в окупації стало настільки небезпечним, що люди боялися виходити з дому.
«Ми дуже хотіли, щоб Україна в Олешки прийшла, а не ми сюди їхали. Там було дуже страшно… Ми повернулися з пекла», — сказала вона.
Жінка розповіла, що за продуктами деяким мешканцям доводилося долати приблизно 18 кілометрів. Ті, хто не наважувався на такі поїздки, залишалися без їжі.
Ольга також згадала про небезпеку, з якою стикалися люди навіть після смерті близьких. Через обстріли та загрозу для життя належно поховати померлих було вкрай складно: «Ми боялися за свої життя. Там було неможливо навіть до пуття нормально похоронити людину. Я не хочу когось хоронити у себе в городі», — розповіла жінка.
Попри радість від порятунку, Ольга переживає за тих, хто не зміг або не наважився залишити окуповане місто.
«Вони нас питали — ви повернетесь? А мені здається, що там вже не буде, куди повертатися. Там такі великі руйнування…».
На кордоні України з Білоруссю евакуйованих чекали рідні та знайомі. Люди плакали при зустрічі.
«Дякую, що вдалося забрати нашого тата. Ми щасливі, що йому вдалося виїхати», — говорить ВВС одна з жінок, яка чекала на батька.
«Першим ділом, що зроблю – це почну шукати роботу. Будь-яку роботу, щоб прогодувати свою сім’ю. Я роботи не боюсь – копати, садити, будувати», — розповів Михайло, який щойно виїхав з Олешків.
Він каже, що довго не виїжджав, бо сподівався, що Олешки повернуться під український контроль.
Читайте також: Британець через 30 років знайшов свою родину в Україні: історія Майкла Яворського
Фото: Сергій Окунєв/NV
