У день народження президента Дональда Трампа мільйони людей вийшли на вулиці міст практично по всій Америці із протестами проти авторитарних тенденцій політики президента, а також проти багатьох його рішень.
До слова, чимало протестувальників тримали у руках українські прапори. Що означають ці події та чи можливий авторитаризм в Америці? Про це розмірковує журналіст та політичний оглядач Віталій Портников, пише 24 канал.
Спостерігачі вже зараз говорять про абсолютно надзвичайний рівень мобілізації тих, хто протестує через політику Трампа. Цей рівень мобілізації важко зіставити із протестами у минулому. Водночас роз’єднаність американського суспільства, і готовність противників Трампа до власної політичної активності є очевидною.
По-перше, це насамперед мирний протест. Ніякі серйозні інциденти практично не були зафіксовані.
Це говорить про те, що американці продовжують вірити у власну політичну систему.
Вони, звичайно, можуть вважати політику Трампа неприпустимою, але сподіваються, що подальший розвиток політичного процесу (мовиться про довибори, які відбудуться незабаром) може призвести до докорінної зміни цієї політики.
Дійсно, для Демократичної партії саме цей процес відкриває неймовірні перспективи з погляду перемоги над республіканцями на довиборах у наступному році. Якщо ми побачимо, що демократи отримають контроль над обома палатами Конгресу, то це відкриє дорогу до імпічменту Трампа. На це можуть сподіватися учасники протестів.
Інша ситуація може бути в американському суспільстві, якщо 2026 рік тільки зафіксує політичну перевагу республіканців.
Чимало республіканців співчувають Україні, хоча Трамп не сприймає посилення тиску на рф
Другий важливий висновок з цих протестів – це українські прапори, які ми бачили в руках у протестувальників. Це ще раз нагадує, що рівень підтримки України у її боротьбі з російською агресією залишається досить серйозним в американському суспільстві.
Мовиться не тільки про тих, хто протестує через політику Трампа, а й про його прихильників. Переважна більшість прихильників республіканців продовжує співчувати Україні у її війні проти росії.
Той факт, що більшість у Сенаті спільно працює над законом про нові санкції проти росії, а в Конгресі починають говорити навіть про можливість нової військової допомоги для України в той час, як цієї допомоги не сприймає сам Трамп, говорить про високий рівень суспільної підтримки.
Не забуваймо, що всі ці люди також не симпатизують російському президенту путіну. Навіть серед тих, хто не підтримує Україну, є багато людей, які вважають путіна диктатором, з яким їхній президент не має встановлювати особисті стосунки. Таких людей чимало і серед опонентів, і серед прихильників Трампа.
Очевидно, що зовнішня політика зовсім не є пріоритетом для американського суспільства, однак усвідомлюючи наскільки серйозно більшість американців налаштована на підтримку України, завдання Києва якраз зробити зовнішньополітичні питання пріоритетними для чинної адміністрації. Дати Трампу зрозуміти, що відсутність підтримки України і його готовність до особистих взаємин із військовим злочинцем тільки підривають авторитет американського президента в очах його виборців.
Чи можуть американці побачити у США авторитаризм у дії?
Третій дуже важливий момент стосується реальних можливостей диктатури у самих США. Відразу скажу, що сам цей протест показує, що до диктатури ще дуже і дуже далеко. Силові структури обережно діють щодо демонстрантів. Навіть певні інциденти, які ми спостерігали, також є швидше винятком, який підтверджує загальне право.
Тут проблема не тільки в американському законодавстві, не тільки в тому, що Трамп відсиджує свій останній термін в Білому домі, а й у фізичному віці американського президента.
Якби Трамп був молодшим, можна було б вважати, що люди, які працюють разом із ним, можуть розраховувати на довгий час безкарності, які б рішення вони не ухвалювали. Вони могли б думати, що Трамп перепише під себе конституцію, залишиться президентом на довгі роки, якщо не на цілі десятиріччя, і ці роки будуть гарантією його абсолютної влади і їхньої абсолютної безкарності. Однак Трампу виповнилося 79 років.
Навіть, якщо уявити собі експеримент зі змінами в американській конституції, сам фізичний вік Трампа не дозволить йому встановити багаторічну диктатуру.
Загальне правило будь-якого авторитаризму про те, що диктатор має бути молодим, не спрацьовує у випадку з Трампом.
Приклад такого диктатора – президент росії владімір путін. Коли він став очільником кремля, випустили сатиричний плакат, на якому сам путін та найближчі представники його оточення були намальовані у вигляді сивочолих старців, нагадуючи про те, який вигляд мало політбюро ЦК КПРС в останні роки існування Радянського Союзу. Цей плакат зараз вже є абсолютною реальністю – саме такий вигляд мають путін і його найближчі соратники.
Однак пройшло 25 років і може пройти ще чимало років, коли люди, які оточують путіна з першого дня його перебування на посаді президента росії, можуть замислитися про власну безпеку у зв’язку із фізичною смертю чинного президента росії.
З Трампом все зовсім по-іншому. Реальна небезпека для американської демократії може виникнути тільки в разі, якщо саме уявлення про курс в американському суспільстві залишиться, а новим президентом стане молода людина, готова до авторитарного стилю правління. Скажімо, чинний віцепрезидент Джейд Ді Венс.
Якщо протестувальники з іншого табору не будуть здатні примусити тих, хто тяжіє до авторитаризму, змінити свій погляд на США, тоді дійсно зможемо говорити, що Америка доживатиме останні роки своєї демократії. Однак це все у майбутньому.
Читайте також: Трамп “хоче зупинити війну”, але лише сприяє її продовженню: думка
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
фото: mark reinsteint / Shutterstock