Десятки українських чоловіків, депортованих зі США, після повернення на батьківщину фактично одразу потрапляють до системи мобілізації. Як випливає з розслідування CNN, частину з них прямо з кордону доправляють до військкоматів або навчальних центрів.
Зокрема, 28-річний Володимир Дудник розповів, що після прибуття до України його майже відразу затримали представники територіального центру комплектування. Додому він так і не потрапив — замість цього опинився у навчальному таборі, а згодом на фронті на сході країни.
Масові депортації та нова реальність для мігрантів
За даними журналістів, під час другої каденції Дональда Трампа у США значно посилили боротьбу з нелегальною міграцією. Влада заявляє, що фокусується на злочинцях, однак серед депортованих є й люди без серйозних правопорушень або навіть без судимостей. Це створює невизначеність для сотень тисяч мігрантів, включно з українцями. Для чоловіків призовного віку ситуація ускладнюється тим, що повернення додому може означати негайну мобілізацію.
Один із випадків, описаних у матеріалі, стосується групи з 45 українських чоловіків, яких депортували у листопаді. Їх доставили до Польщі, а звідти — до українського кордону. За інформацією Держприкордонслужби, понад половину з них розшукували за порушення правил військового обліку. Таких осіб передали поліції, а згодом — до територіальних центрів комплектування.
Свідки також зазначають, що частина депортованих перебувала у кайданках майже до моменту перетину кордону.
Проблема мобілізації залишається гострою: після більш ніж чотирьох років повномасштабної війни Україна стикається з браком особового складу. Згідно з оцінками Міністерства оборони:
- близько 2 мільйонів чоловіків перебувають у розшуку за ухилення від служби;
- приблизно 200 тисяч військових самовільно залишили частини.
У таких умовах депортовані чоловіки стають легкою ціллю для мобілізації, адже їхні дані вже перевірені, а місце перебування відоме.
Історії депортованих: різні долі — спільний ризик
Серед депортованих є люди з різним бекграундом. Деякі мали незначні правопорушення, інші — взагалі не були засуджені.
Наприклад, один із чоловіків, який прожив у США понад 20 років і майже не говорить українською, також був депортований. Інший — батько кількох дітей.
Окремі випадки стосуються й тих, хто перебував у США за гуманітарними програмами. Подружжя українців, яке приїхало за програмою Uniting for Ukraine, зіткнулося з тим, що чоловіка затримали, попри подану заявку на продовження дозволу на проживання. Юристи зазначають, що формально захист для українців зберігається, але на практиці імміграційні служби отримали широкі повноваження для затримань.
«Я знав, що мене чекає»
Окремі історії свідчать про те, що депортації можуть відбуватися навіть без остаточних судових рішень. Так, один із чоловіків був депортований після висунутих обвинувачень, які згодом відкликали. Інший — після звичайної перевірки документів під час зупинки автомобіля, попри чинний дозвіл на перебування.
Влада США пояснює такі дії тим, що гуманітарний статус не є повноцінним імміграційним статусом і може бути скасований у будь-який момент.
Деякі депортовані усвідомлювали ризики ще під час повернення. За словами Володимира Дудника, він розумів, що після прибуття його можуть мобілізувати, але сподівався хоча б побачити родину. Зрештою він вирішив не уникати служби і залишився у війську.
Водночас інші намагаються уникнути мобілізації або залишають країну знову, якщо мають таку можливість.
Читайте також: ICE затримує українців у США попри легальний статус: що відбувається
фото: Facebook / Immigration And Customs Enforcement
