Призначення очільника воєнної розвідки Кирила Буданова на посаду керівника Офісу президента стало нетиповим і показовим кроком для української політики. Міжнародні медіа та оглядачі вважають, що таким рішенням Київ демонструє намір посилити оборонний компонент і стратегичну дипломатію в критичний період війни, пише Радіо Свобода.
На думку аналітиків, нова роль Буданова може також зміцнити координацію України зі Сполученими Штатами.
Як зазначає Reuters, уперше цю ключову адміністративну позицію обійняв військовий, тоді як раніше вона була зосереджена переважно на внутрішньополітичних процесах і цивільному управлінні.
Від публічного розвідника до політичного центру
Від початку повномасштабного вторгнення Кирило Буданов став одним із найвпізнаваніших облич української розвідки. Associated Press нагадує, що він регулярно з’являвся на брифінгах та в інтерв’ю, відкрито попереджаючи про довгострокові наміри росії та називаючи війну боротьбою за саме існування української держави.
Під його керівництвом ГУР Міноборони суттєво розширило спектр операцій – від збору розвідданих до спеціальних дій і саботажу, спрямованих на послаблення військового потенціалу рф далеко за межами лінії фронту.
Популярність, замахи і політичні ризики
За даними Politico, Буданов брав активну участь у переговорах щодо обміну полоненими, а в Україні здобув широку популярність. Йому приписують низку успішних операцій на території росії, а сам він і його родина неодноразово ставали мішенню замахів.
Опитування громадської думки, на які посилається Financial Times, стабільно зараховують Буданова до найпопулярніших публічних фігур країни. Це породило припущення, що в разі проведення виборів він може стати одним із головних політичних конкурентів Володимира Зеленського.
Водночас посада керівника Офісу президента, хоч і є формально адміністративною, традиційно перебуває під шквалом критики. Кореспондент Financial Times Крістофер Міллер зазначає, що ця роль може як посилити політичну вагу Буданова, так і вдарити по його іміджу – залежно від розвитку подій.
Реакція Заходу і фактор США
Західні партнери України раніше застерігали Буданова від надто ризикованих операцій, побоюючись ескалації. Тому, як припускають оглядачі, це кадрове рішення може викликати настороженість у частини союзників. Водночас Міллер звертає увагу, що в ЦРУ, ймовірно, сприймуть його позитивно – з огляду на тісні робочі контакти з українським розвідником.
New York Times також підкреслює міцні зв’язки Буданова зі США, які можуть відіграти важливу роль під час можливих мирних переговорів з адміністрацією Трампа. Видання нагадує, що він проходив підготовку в межах програм, підтриманих ЦРУ, а після поранення лікувався у військовому медичному центрі Волтера Ріда – винятковий випадок для українського військового.
Колишній чиновник адміністрації Трампа в коментарі Washington Post назвав Буданова вдалим вибором, зазначивши, що його поважають як політичні призначенці, так і кар’єрні чиновники у США. За словами співрозмовника видання, попри репутацію «яструба», Буданов відігравав стриману й прагматичну роль у мирних контактах 2025 року, демонструючи реалістичний підхід до завершення війни – на відміну від попереднього керівника ОП Андрія Єрмака.
Один із європейських дипломатів у розмові з Washington Post охарактеризував це рішення як можливий «кінець ери Єрмака».
Політичний баланс і виклики для Зеленського
За оцінками колишніх українських посадовців, Зеленський міг розглядати призначення Буданова або як елемент підготовки потенційного наступника з певними гарантіями, або ж як спосіб нейтралізувати сильного конкурента, перевівши його в зону високих політичних ризиків.
Wall Street Journal пише, що пошук нового керівника Офісу президента тривав понад місяць. Серед ключових завдань Буданова – робота над залученням подальшої підтримки США та участь у переговорному процесі разом із Рустемом Умеровим, який після відставки Єрмака став головним переговорником.
Видання також зазначає, що нове призначення може допомогти стабілізувати позиції Зеленського на тлі антикорупційних розслідувань. Ситуацію журналісти називають потенційно критичною для президента, який раніше заявляв про готовність до виборів за умови безпекових можливостей і не виключав сценарію припинення вогню з подальшим референдумом щодо мирної угоди.
Читайте також: “Залишилось одне-два питання”: підсумки зустрічі Зеленського і Трампа
фото: Офіс президента
