Британка Еллі вже понад сім років живе в Україні й активно ділиться своїм досвідом в Instagram-блозі. В інтерв’ю для ШоТам вона розповідає, як змінилося її уявлення про нашу країну, що здивувало найбільше після переїзду, як адаптувалася до мовного середовища, та чому її сім’я не планує повертатися до Британії.
Ми зібрали найяскравіші моменти її історії.
Перший візит Еллі до України був спонтанним – вона подорожувала Європою, плануючи провести лише кілька днів. Її шлях починався в Польщі, звідки вона добиралася автобусом без кондиціонера, у спеку та дискомфорті.
«Тоді я щиро думала: «Ніколи більше», – зізнається Еллі.
Але вже за кілька днів усе змінилося. Її зачарували місцеві люди, кухня й атмосфера. Вона несподівано для себе зловила думку: «Я хочу тут жити».
Кохання, переїзд і культурний шок
Після мандрівки життя занесло Еллі до Норвегії, де вона зустріла майбутнього чоловіка – українця. Разом пара вирішила повернутися на його Батьківщину. Для Еллі це рішення не було складним – навпаки, вона з радістю чекала переїзду.
Її найбільше вразив стиль спілкування українців:
«Найперше, що мене здивувало – це стиль спілкування. Українці говорять прямо, не ходять навколо. Те, що думають – те й кажуть. І, чесно кажучи, щирість дуже полегшує комунікацію».
Найважче – мова. Але не зупинило
Сім’я оселилася у Бессарабії, де, за словами Еллі, справжній мовний коктейль: українська, болгарська, румунська, російська… А з чоловіком вона спілкувалася норвезькою!
«Спершу взагалі нікого не розуміла. Але з часом усе стало на свої місця, бар’єр потроху щезав», – розповідає вона.
Зараз пара продовжує говорити норвезькою, а з дітьми Еллі спілкується англійською. Діти вільно розуміють кілька мов.
Українські борщ і плов, британські млинці й різдвяна вечеря
Еллі не лише адаптувалася до нової культури, а й привнесла у неї частинку британської. У її родині святкують Різдво у двох стилях: із класичною британською вечерею та українськими традиціями.
«Ще одна річ, яку я зберегла з дому – це Масляний вівторок, або Pancake Day. Я печу класичні британські млинці з лимоном – поливаю свіжим лимонним соком і посипаю цукровою пудрою. Дуже рекомендую!»
Також готує борщ, плов, фарширований перець, рибу з картоплею фрі, запечене м’ясо і карі – одвічну британську класику з індійським корінням.
«Жодного дня не пошкодувала»
Попри складнощі адаптації, Еллі впевнено каже: «З того моменту, як я сюди приїхала, не було жодного дня, коли б я про це пошкодувала».
Її сім’я живе в безпечнішому регіоні, далеко від фронту, і не планує повертатися:
«Тут у нас народилося троє дітей, і тут ми хочемо залишатися всі разом як сім’я».
Про блог, підтримку й силу України
Інстаграм-блог Еллі починався як приватний щоденник для друзів. Але згодом вона вирішила ділитися досвідом ширше:
«В англомовному просторі дуже мало інформації про повсякденне життя в Україні поза контекстом війни. Мої історії можуть бути цікавими ширшій аудиторії».
Сьогодні її читають як українці, так і іноземці, які хочуть дізнатися більше про наше життя.
Україна змінила її – Еллі навчилася цінувати справжнє:
«Україна навчила мене цінувати найголовніше – близьких людей, людяність, взаємну підтримку. Бо, зрештою, саме підтримка одне одного – це те, що тримає нас усіх на плаву».
Раніше в інтерв’ю Марічці Падалко Еллі зізналася, що бути в Україні не туристом, а звичайним мешканцем – зовсім інше, і жити на тамтешні зарплати “дуже важко”.
фото з особистого архіву Еллі
