Велика Британія залишається однією з ключових країн, де українські біженці не лише знайшли прихисток, а й змогли вийти на ринок праці. Про це йдеться в дослідженні, опублікованому Інтерфакс-Україна.
За рівнем зайнятості українців країна входить до європейського топу, поступаючись лише кільком державам Східної Європи. Водночас нове дослідження УВКБ ООН показує: за цифрами успіху ховається проблема роботи «не за фахом», низьких зарплат і структурних бар’єрів, які роками не зникають.
Станом на середину 2025 року 69% українських біженців віком 20–64 років у Великій Британії були працевлаштовані, свідчать результати опитування Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Це один із найвищих показників у Європі та значно вище середнього рівня по регіону.
Загалом середній рівень зайнятості українських біженців у Європі становив 57%, що на 22 відсоткові пункти нижче, ніж у громадян країн перебування. Дослідження охопило понад 6800 респондентів і враховувало як офіційну зайнятість, так і самозайнятість та неформальну роботу.
Хто попереду, а хто відстає
Найвищі показники працевлаштування зафіксовані в країнах, близьких до України:
- Естонія — 72%,
- Угорщина — 71%.
Далі йде Велика Британія (69%), за якою розташувалися Польща (68%), Болгарія (67%), Чехія (66%) та Нідерланди (64%).
Близькі до середнього рівня мають Іспанія, Італія, Литва та Франція. Натомість країни Північної Європи демонструють значно нижчі показники — зокрема Німеччина, Данія, Фінляндія та Швеція.
Мова і час — ключові фактори працевлаштування
Дослідники зазначають, що володіння мовою країни перебування є одним із найважливіших чинників виходу на ринок праці. Навіть базові знання місцевої мови підвищують шанси знайти роботу на 13 відсоткових пунктів.
Також чітко простежується залежність від часу перебування в країні:
- ті, хто живе за кордоном понад три роки, мають на 20 в.п. вищу ймовірність працевлаштування,
- для тих, хто перебуває 1–2 роки, цей показник зростає на 10 в.п.
Попри відносно високі показники зайнятості, проблема неповної та заниженої зайнятості залишається системною. Майже 60% працюючих українців повідомили, що виконують роботу нижче свого рівня кваліфікації.
Серед біженців із вищою освітою понад третина зайнята на низькокваліфікованих посадах — для порівняння, серед місцевого населення таких лише 7%. Саме ця невідповідність навичок, за оцінкою УВКБ ООН, пояснює приблизно 40% різниці в медіанній зарплаті між біженцями та громадянами приймаючих країн.
При цьому з часом ситуація з роботою «не за спеціальністю» майже не покращується, що свідчить про наявність глибших структурних бар’єрів на ринку праці.
Читайте також: Що єднає та роз’єднує українців вдома і за кордоном
фото: Alexey Fedorenko / Shutterstock
