У фокусі міжнародних медіа сьогодні – загроза, з якою може зіштовхнутись ЄЄ та Україна після дострокової відставки голови Євроради, чому російські заморожені активи потрібно негайно передати Україні, а також нестача тих, ким Україна має стримувати російського агресора.
Хто очолить Єврораду після відставки Шарля Мішеля?
Важливою темою, про яку писали світові ЗМІ, – це новина про дострокова подача у відставку головою Європейської Ради Шарлем Мішелем. Він вирішив піти на вибори до Європарламенту і майже напевно зможе туди обратися – а це означає, що в середині липня його нинішня посада стане вакантною.
“Європейська правда” пише, що це матиме безпосередній вплив і на Україну, зважаючи на те, що Мішель, який понад чотири роки очолював саміти ЄС, за цей час став справжнім другом та лобістом інтересів України. Але найбільше занепокоєння у багатьох викликало повідомлення про те, що тимчасовим наступником Мішеля може виявитися угорський прем’єр Віктор Орбан.
Як пише Euronews, відповідно до законодавства Євросоюзу, у разі, якщо заміну голові Ради ЄС не буде знайдено вчасно, ця посада переходить до лідера країни, яка головує протягом року. Теоретично ним може стати Віктор Орбан, прем’єр-міністр Угорщини, яка з липня головуватиме у Євросоюзі. Тоді він або піклуватиметься про інтереси всього Союзу, або нав’язуватиме всім столицям ЄС політику Будапешта.
Швидше за все, до тих пір лідери ЄС знайдуть нового голову Євроради.
Видання пише, посилаючись на джерело, близьке до Мішеля, що лідери ЄС можуть просто змінити правила передачі такої посади, щоб на проміжний період Єврорада очолила хтось окрім Орбана, який відомий як євроскептик, прихильник президента Росії Путіна та противник допомоги Україні.
Достатньо зброї, а людей не вистачає
The New York Times описує проблему того, що Збройних сил України достатньо техніки та зброї, але не вистачає людей. Про це журналістам розповіли командири підрозділів 117-ї окремої механізованої бригади.
Як пише видання, українські війська на більшій частині лінії фронту офіційно перебувають у режимі оборони. Лише в південному районі Херсонщини вони ще продовжують наступ.
Використання Росією FPV-дронів змушує ЗСУ кидати техніку в прифронтових зонах і діяти пішки, а тривала важка робота з постачання боєприпасів і продовольства для забезпечення військ була однією з причин, чому Україна не змогла витримати свій контрнаступ, пише видання.
Взяття Роботиного на південному сході Запорізької області — це єдине, де українським військам вдалося просунутися в літньому контрнаступі, пише NYT.
“Прориву не відбулося. Зараз в окопах навколо Роботиного щодня наступають російські підрозділи. Українські війська намагаються негайно контратакувати, якщо втрачають позиції, кажуть командири.
“З моральним станом все гаразд. Але ми фізично виснажені… У нас є зброя, але недостатньо людей”, – цитує видання українських бійців.
Захід має передати арештовані російські активи Україні
У The Guardian опублікували думку двох поважних світових економістів Джозефа Стігліца та Ендрю Косенка, які вважають, що ЄС і США мають передати арештовані російські активи Україні. “Після того, як ЄС і США не змогли погодити пакети допомоги, ми повинні надіслати чітке повідомлення режимам, які ведуть війни”, – кажуть вони і додають, що міжнародна допомога Україні має збільшуватися, а не зменшуватися.
У зв’язку з тим, що в грудні США і ЄС не спромоглися надати понад 100 мільярдів допомоги Україні, ідея арешту російських активів, заморожених західними країнами, знову виникла як потенційне рішення.
Хоча конфіскація цих активів підвищить моральний дух і фінанси України, політики по обидва боки Атлантики насторожені. Високопосадовці США побоюються, що створення такого прецеденту стримає інші країни від розміщення своїх коштів у Федеральному резерві Нью-Йорка або зберігання їх у доларах.
“Натомість лідери G7 повинні надіслати чітке повідомлення: жодна країна не може мати і те, і інше. Утримуючи інших зловмисників від порушення міжнародного права, такі конфіскації можуть діяти як захід з розбудови миру”, – вважають економісти.
