Удари США та Ізраїлю по Ірану, масовані атаки дронів у Перській затоці, стрибок цін на нафту і газ – усе це прямо чи опосередковано впливає на хід війни проти України.
Чи послабить новий конфлікт позиції росії? Чи, навпаки, дасть кремлю фінансовий кисень і відволіче Вашингтон? Оглядаємо, що пишуть експерти і західні медіа – і які сценарії найнебезпечніші для Києва.
Іран випадає з гри – але чи критично це для москви?
Після ударів США та Ізраїлю експерти констатують: Тегеран фактично втрачає можливість повноцінно підтримувати росію ракетами. Для кремля це означає мінус одного військового партнера і гравця на нафтовому ринку, який допомагав формувати цінову політику.
Втім, аналітики застерігають – стратегічного обвалу для російської воєнної машини це не гарантує. Виробництво дронів типу “Шахед” давно локалізоване в рф. За словами ветерана війни Євгена Дикого в ефірі Радіо NV, спершу це була лише фінальна збірка, але згодом росіяни замінили більшість іранських компонентів на китайські – нині до 95% деталей мають китайське походження. Тож суттєвого скорочення дронових атак очікувати не варто.
Балістичні ракети Іран постачав обмежено – радше для тестування і вдосконалення, ніж для масштабного застосування. Тому втрати для рф тут також не виглядають критичними.
Ключове питання для України – чи не “застрягнуть” Сполучені Штати у затяжному близькосхідному конфлікті.
Євген Дикий вважає: для Києва вкрай небажано, щоб іранська кампанія перетворилася на довгу війну. У військово-технічному сенсі це може означати дефіцит ракет до систем Patriot – адже вони будуть потрібні і самим США.
Водночас президент Володимир Зеленський запевнив, що на цей момент ситуація на Близькому Сході не вплинула на постачання ракет для Patriot. Програма закупівель та співпраця з партнерами триває. Однак він визнав: якщо конфлікт затягнеться, це може вплинути на необхідні обсяги ППО.
Аналітикиня з Берліна Ханна Нотте в коментарі для Радіо Свобода вважає, що прямого впливу на здатність росії воювати наразі немає. Але якщо США втягнуться у тривалу війну, це потенційно послабить фокус Вашингтона на Україні.
Цікава також й офіційна позиція рф: москва, попри статус “стратегічного союзника”, фактично залишила Іран без підтримки. Як пишуть аналітики ISW, путін відреагував на вбивство верховного лідера Алі Хаменеї, назвавши це “цинічним убивством”, проте жодного разу не згадав прямо США чи Ізраїль. На думку аналітиків, це свідчить про його страх безповоротно зіпсувати відносини з Білим домом.
Нафта як головний фактор: три сценарії для України
Найчутливіший для Києва аспект – це ціни на нафту.
Максим Гардус із Razom We Stand пояснює в колонці на УНІАН: саме тривалість кризи та її вплив на ринок енергоносіїв визначать, чи отримає рф додаткові ресурси для фінансування війни.
1. Коротка криза – найкращий варіант
Якщо ціна Brent тимчасово зросте до близько 80 доларів за барель, а потім повернеться до попередніх рівнів, додаткові доходи росії будуть обмеженими. Такий сценарій не створює критичного фінансового ресурсу для продовження агресії.
2. Затяжна напруга без руйнування інфраструктури
У випадку тривалих обстрілів без масштабного знищення нафтових об’єктів Brent може стабілізуватися на рівні близько 90 доларів. Тоді рф отримає значно більші надприбутки. Паралельно можуть посилитися голоси в Європі за пом’якшення санкцій через зростання цін на пальне.
3. Перекриття Ормузької протоки – найгірший сценарій
Масштабна ескалація з фактичним блокуванням Ормузької протоки означатиме втрату до 15–20 млн барелів нафти на день на світовому ринку. Brent у такому випадку може злетіти до 110–120 доларів, а російська Urals – до понад 100 доларів.
За оцінками експертів, це може принести москві понад пів мільярда доларів додаткового доходу щодня – кошти, які підуть на війну проти України. Крім того, Європа в умовах енергетичного шоку може зосередитися на власній стабільності, а не на нових санкційних пакетах.
Дронова війна і український досвід
Як пише The Wall Street Journal, Іран у масованих атаках безпілотниками по країнах Перської затоки фактично копіює тактику, яку росія застосовує проти України – удари по критичній інфраструктурі для психологічного та економічного виснаження.
Прем’єр-міністр Кір Стармер в соцмережі Х вже заявив, що Британія залучатиме українських експертів, аби допомогти партнерам у регіоні ефективніше збивати іранські дрони. Таким чином український досвід стає частиною глобальної безпекової архітектури.
Зеленський, своєю чергою, підкреслив: навіть країни Перської затоки з потужнішими системами ППО не здатні перехопити 100% ракет і “шахедів”. І саме український досвід у цій війні нині має особливу цінність.
Читайте більше на цю тему: Це вже Третя світова? Що пишуть світові ЗМІ про війну між США й Іраном
фото – Офіс президента
