Україна має лише кілька днів, аби ухвалити пропозицію США щодо гарантій безпеки, які за своїм форматом нагадують механізми НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на американських чиновників.
За їхніми словами, йдеться про найчіткішу й найсильнішу пропозицію, яку адміністрація Дональда Трампа робила Києву, але з жорстким застереженням – «якщо не погодитися зараз, наступні умови будуть гіршими».
За інформацією джерел, у Вашингтоні дали зрозуміти, що домовленість бажано фіналізувати ще до Різдва. Після цього США планують винести погоджені з Україною параметри на обговорення з росією.
Пропозиція з’явилася після кількох раундів переговорів у Берліні 14-15 грудня між спеціальним посланцем США Стівом Віткоффом, радником Трампа Джаредом Кушнером та українськими й європейськими представниками. Американська сторона намагається максимально швидко підштовхнути Київ до рішення, яке, за задумом Білого дому, може стати основою для завершення війни.
The Wall Street Journal вважає, що це зрушення може прибрати одну з найсерйозніших перешкод на шляху до укладення мирної угоди, однак зберігається ще більш серйозна перепона – питання територій.
Президент Володимир Зеленський і лідери країн ЄС раніше неодноразово наголошували – без чітких і дієвих гарантій безпеки ризик повторної агресії з боку росії залишається надто високим. Один зі співрозмовників CNN зазначив, що Дональд Трамп «дійсно задоволений тим, де ми перебуваємо сьогодні».
«Ми обговорюємо гарантії безпеки. І перед тим, як робити ті чи інші кроки на полі бою, військо й цивільне населення повинні мати чітке розуміння, які будуть гарантії безпеки. Це дуже важливо», – зазначив Зеленський.
ЗМІ: в Берліні напрацювали детальніший пакет гарантій безпеки на кшталт 5-ї статті НАТО
За оцінками американських чиновників, близько 90% питань між Україною та країною-агресором уже нібито узгоджені. Каменем спотикання залишаються територіальні питання. Серед ідей, які пропонують у Білому домі для виходу з глухого кута, згадується, зокрема, створення «економічної вільної зони» на Донбасі.
Як уточнюють джерела CNN, у Берліні було напрацьовано детальніший пакет гарантій безпеки, подібних до статті 5 НАТО. Він має стримувати подальшу агресію, містити механізми контролю та передбачати наслідки для росії у разі порушення угоди. Водночас американські посадовці підкреслюють – документ не передбачає розміщення військ США на території України.
Паралельно європейські союзники готують власні сценарії. 15 грудня прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що так звана Коаліція охочих, створена разом із президентом Франції Емманюелем Макроном, уже об’єднує близько 35 країн, повідомляє APA.
За його словами, коаліція працювала одразу на двох рівнях – політичному та військовому – і вже має конкретні плани для дій у повітрі, на морі та на землі, а також для посилення оборонних спроможностей України.
Стармер прямо не виключив можливості наземного розгортання військ, зазначивши, що це залежатиме від того, чи вдасться досягти «справедливого і тривалого миру».
Водночас у Києві та європейських столицях зберігається скепсис. Дипломат Валерій Чалий наголошує, що США не підтримують членство України в НАТО, а обіцянки «гарантій на рівні Альянсу» залишаються радше політичними заявами. На його думку, говорити про повноцінні союзницькі зобов’язання без реального членства в НАТО – надто оптимістично, і тут варто зберігати критичне мислення.
На цьому тлі москва вкотре демонструє небажання до будь-яких компромісів. Прессекретар кремля дмитро пєсков заявив, що росія не погоджується на тимчасове різдвяне перемир’я, запропоноване канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. При цьому він цинічно стверджує, що москва «хоче миру», але не перемир’я, яке, за його словами, «дасть Україні перепочинок». Як і раніше, у кремлі повторюють наративи про «досягнення цілей рф» і вкотре відкидають будь-які реальні кроки до припинення війни.
Читайте також: Трамп і Кремль тиснуть на “червоні лінії” України: дайджест новин
фото: Офіс президентафото: Офіс президента
