24-річний американець Брюс Келлер із березня 2025 року служить у складі 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, яка тримає оборону на Лиманському напрямку.
В інтерв`ю для «Української правди» він розповідає, чому вирішив приїхати воювати в Україну, якими були його перші враження від країни та як під час одного з боїв зміг залишитися ввічливим навіть до російських полонених.
Брюс має чотирирічний досвід служби в корпусі морської піхоти США, де проходив підготовку в батальйоні легкої броньованої розвідки. За його словами, саме цей бекграунд став основою для багатьох тактичних рішень, які він нині застосовує під час штурмів і рейдових операцій на фронті. Він зазначає, що добре знає свою справу і свідомо обрав шлях воїна, попри всі ризики.
Родом Келлер із Каліфорнії. Він зізнається, що Україна виявилася для нього несподівано близькою — і через людей, і через природу. Гори, ліси, відкритість і теплоту українців він порівнює з тим, до чого звик удома, хіба що клімат тут значно суворіший.
Рішення приїхати в Україну, за словами американця, остаточно сформувалося наприкінці лютого 2025 року. Поворотним моментом стала ситуація під час візиту президента Володимира Зеленського до Білого дому, коли, на його думку, українського лідера і саму Україну було публічно зневажено. Побачене по телебаченню викликало в нього сильне обурення і стало останньою краплею — Келлер вирішив, що має використати свої навички не на словах, а на ділі.
Шлях до України зайняв близько двох діб: із Каліфорнії він летів до Техасу, далі до Британії, Польщі, а звідти автобусом перетнув кордон. Перший глибокий спогад пов’язаний не з фронтом, а з дорогою: в автобусі неподалік Львова до нього підійшла літня українка. Дізнавшись, що він військовий і іноземець, жінка запропонувала прихисток, залишила свій номер телефону і щедро поділилася їжею. Саме цей епізод, за словами Брюса, одразу дав йому зрозуміти, з якими людьми він має справу.
“Від самого початку у мене був чудовий приклад, наскільки українці чудові люди, наскільки вони гостинні. Вони готові віддати тобі останнє. Тож вже тоді зрозумів, що я абсолютно в правильному місці”.
Нині Келлер воює на сході України — в районі Слов’янська і Краматорська. Він називає Лиманський напрямок стратегічно важливим і зазначає, що росіяни зазнають там значних втрат, намагаючись прорвати оборону. За його оцінкою, українські сили тримають позиції впевнено, змушуючи противника платити високу ціну за кожну спробу наступу.
Описуючи війну для цивільних, американець наголошує: це передусім безглузде марнування людських життів. Він говорить про зруйновані міста, скалічені тіла, покинуті домівки й тварин, які стали жертвами бойових дій. На його думку, найбільше зло війни — це страждання невинних людей і байдужість тих, хто заради власних амбіцій готовий його ігнорувати.
Брюс також звертає увагу на унікальність цієї війни — насамперед через масове використання дронів і постійну зміну тактик. Він описує бойову роботу своєї групи як полювання на противника: засідки, зачистки бліндажів і укриттів, швидкі входи та виходи під прикриттям безпілотників. У його підрозділі переважно українці, і саме їхню мотивацію він вважає однією з ключових переваг над російськими військовими.
Окрему увагу в інтерв’ю Келлер приділив епізоду, який потрапив на відео і розійшовся мережею: під час зачистки позиції він узяв у полон чотирьох російських солдатів і звертався до них максимально спокійно та ввічливо. Американець пояснює, що зробив це свідомо:
“Причина, по якій я був ввічливим із ними, – одразу показати: “Я людина”. Щоб вони не намагалися раптово втекти чи напасти”.
Емпатія, за його словами, у такому моменті є не слабкістю, а інструментом контролю.
Він визнає, що не очікує подібного ставлення до себе у разі полону з боку росіян і добре знає, як ті поводяться з українськими військовими. Водночас Келлер переконаний, що значна частина російських солдатів воює, перебуваючи під впливом пропаганди, і не усвідомлює реальності, у яку потрапляє.
Коментуючи реакцію на відео, американець зазначає, що отримав багато слів підтримки, зокрема й від співвітчизників. На його думку, попри позицію окремих політиків, більшість американців розуміють масштаб трагедії в Україні й не підтримують ідею залишити її сам на сам із війною.
Для себе Брюс Келлер формулює все просто: його тримають побратими, відчуття правильної справи і переконання, що зараз він захищає не лише Україну, а й свободу всієї Європи.
Читайте також: “Став українцем” і мріє про дім у Карпатах: як ветеран армії США приєднався до ЗСУ
скриншот з відео
