Читання – це складний процес, який включає в себе як швидкість, так і розуміння. Середня швидкість читання становить 200-250 слів за хвилину, але деякі люди можуть читати набагато швидше. При цьому важливо не тільки швидко читати, але й розуміти прочитане.
Однак 5% людей читають дуже повільно – 180-220 слів у хвилину (1 сторінка за 1,5-2 хвилини).
Рівень розуміння при традиційному читанні становить 60%, а при швидкому – 80%. Причому при швидкому читанні стомлюваність очей менша, ніж при повільному.
Очі людини з середніми навичками читання роблять на одному книжковому рядку 12-16 зупинок, а в людини, яка читає швидко, – 4-2 зупинки. Традиційно у людини обсяг одномоментної фіксації становить 10 друкованих знаків (1,5-2 слова одного рядка), а в людини, яка читає швидко, – 200-500 знаків (33-83 слова кількох рядків).
При повільному читанні відбувається 0,5-0,7 невиправданих повернень до прочитаного на один рядок. У школярів відбувається 20 регресивних рухів на один рядок, у студентів – 15. При традиційному читанні втрачається 1/6 частина витраченого часу на регресивні очні рухи.
53% часу очі дійсно дивляться на одну і ту ж букву, але 47% – на різні. 39% часу з цих 47% лінії погляду розходяться (ліве око дивиться лівіше, а праве – правіше), а 8% часу – перехрещуються (ліве око дивиться правіше, а праве – лівіше). Букви необов’язково мають бути сусідніми, але, як правило, знаходяться поруч: стоять одна від одної, в середньому, на два символи.
![](https://ua-platform.com/wp-content/uploads/2024/01/3-6.png)
При читанні очі людини, коли вона дивиться на різні літери, передають різне зображення, а мозок все одно об’єднує їх в одну картинку.
Наполеон читав зі швидкістю дві тисячі слів за хвилину. Бальзак прочитував роман у двісті сторінок за півгодини. М. Горький читав зі швидкістю чотири тисячі слів за хвилину. Т. Едісон читав одразу 2-3 рядки, запам’ятовуючи текст мало не сторінками завдяки максимальному зосередженню.
У XVII столітті Нікола Гролльє де Серв’єра придумав машину для прискорення читання книг: щось на зразок млинового колеса з підставками для книг замість лопатей, на яких одночасно містилося кілька книг, розкритих на необхідних сторінках.
Джон Ф. Кеннеді був прихильником швидкого читання та закликав своїх співробітників брати уроки.