Україна намагається прискорити новий раунд переговорів зі США та росією, водночас відкидаючи вимоги щодо скорочення армії й нейтрального статусу. Москва, за повідомленнями західних медіа, може використати переговорний процес для просування ширших вимог до НАТО, а результати проміжних виборів у США здатні вплинути на подальшу підтримку Києва.
Зібрали головні новини останніх днів, які стосуються війни, дипломатії та міжнародної допомоги Україні.
Україна просить провести переговори зі США та росією раніше
Київ і Вашингтон намагаються переконати москву перенести наступний раунд тристоронніх переговорів на ранішу дату. За інформацією «Української правди», замість десятих чисел листопада зустріч хотіли б провести щонайменше на тиждень раніше. Серед можливих місць проведення називають Абу-Дабі в Об’єднаних Арабських Еміратах.
Російська сторона спочатку пропонувала дати вже після проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада. Україна ж наполягає, що в умовах наближення зими відкладати дипломатичні контакти небезпечно: кожен додатковий тиждень може мати значення для людей, які потерпають від російських ударів по енергетичній інфраструктурі.
За словами співрозмовника УП, американським партнерам пояснювали, що з наближенням зими ситуація ставатиме дедалі критичнішою, особливо для регіонів, де через атаки можуть зникати електроенергія, вода й опалення.
Переговорна команда України водночас не очікує, що перша зустріч одразу принесе прорив. За оцінками співрозмовників видання, предметні домовленості можуть з’явитися після кількох раундів, а перші кроки до деескалації – орієнтовно після другої або третьої зустрічі.
Київ також прагне, щоб переговори відбувалися регулярно й кожен раунд давав конкретний результат. Серед можливих проміжних кроків називають обмін або інші домовленості, які продемонструють, що процес справді рухається вперед.
Зеленський: скорочення армії та нейтралітет України не обговорюються
23 жовтня The Economist повідомляв про американський мирний план, який, за даними видання, передбачав скорочення української армії до 600 тисяч військовослужбовців, відмову від розміщення військ НАТО в Україні та обмеження можливостей Києва завдавати ударів по москві й Санкт-Петербургу. При цьому аналогічних обмежень для росії план нібито не містив, а надійність запропонованих гарантій безпеки України викликала запитання.
Президент Володимир Зеленський в інтерв’ю ТСН 25 жовтня заявив, що Україна не погодиться на обмеження чисельності Збройних сил і нейтральний статус у межах можливих мирних домовленостей. За його словами, позиція Києва щодо армії та безпекових гарантій залишається чіткою, а гарантії безпеки для України, як і чисельність українського війська, не можуть визначатися російською стороною.
Президент вважає, що за наявності достатнього фінансування держава прагнула б зберегти армію чисельністю 800 тисяч військових. Водночас параметри війська залежатимуть і від майбутньої системи безпеки, зокрема від того, чи буде Україна членом НАТО.
росія раніше неодноразово висувала вимоги щодо нейтрального статусу України та контролю над усією територією Донбасу. Володимир путін заявляв, що хоче завершення війни шляхом переговорів, однак пов’язував це з виконанням російських умов.
путін може вимагати від НАТО повернення до кордонів 1997 року
The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела пише, що росія може спробувати використати переговори щодо України, щоб домогтися поступок у питанні розширення НАТО та скорочення військової присутності Альянсу в Європі.
За інформацією видання, помічник путіна Юрій Ушаков наполягав на залученні європейських держав до переговорного процесу, заявляючи, що їхня участь матиме важливе значення для досягнення домовленостей. Водночас співрозмовники газети припускають, що москва прагне використати ці контакти для просування ширших вимог щодо європейської безпеки.
Зокрема, росія може домагатися скорочення військової присутності НАТО до рівня 1997 року – до вступу до Альянсу країн колишнього східного блоку. Така вимога потенційно означала б виведення військ НАТО з Польщі, Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, яка приєдналася до Альянсу у 2023 році.
Ушаков, за повідомленням The Telegraph, не очікував значного прогресу від наступної зустрічі й назвав її радше пробним кроком. Українські та європейські посадовці водночас висловлювали готовність обговорювати ширший контекст майбутньої системи безпеки в Європі.
Однак, як зазначає видання, європейські держави й далі рішуче відкидають російські вимоги щодо обмеження розширення НАТО та скорочення його оборонних можливостей.
Демократи в Конгресі США можуть спробувати відновити допомогу Україні
Проміжні вибори до Конгресу США, заплановані на 3 листопада, можуть вплинути на подальшу американську політику щодо України. Як повідомляє Reuters, якщо демократи отримають більшість у Палаті представників і Сенаті, вони матимуть більше можливостей протидіяти окремим рішенням адміністрації Дональда Трампа, зокрема у сфері зовнішньої політики.
Одним із можливих напрямків змін агентство називає відновлення підтримки України. За даними Reuters, Трамп призупинив пряму фінансову та військову допомогу Києву, попри підтримку України з боку частини законодавців обох партій.
Водночас повністю змінити курс Білого дому буде непросто. Для подолання президентського вето на законопроєкт потрібна підтримка двох третин членів кожної палати Конгресу. Тож навіть перемога демократів не означатиме автоматичного відновлення допомоги Україні.
Читайте також: The Economist: чим небезпечний новий мирний план США для України
фото: Офіс президента
