Рішення Дональда Трампа дозволити закупівлю російського дизельного пального викликало хвилю критики у США та за їхніми межами. Західні медіа звертають увагу на ризики для України, сумніваються в економічній користі угоди для американців і повідомляють про спротив частини американських політиків.
Зібрали головні акценти останньої доби.
The Telegraph: «Путін не зміг би придумати кращого сценарію»
Оглядач The Telegraph Білл Браудер розкритикував домовленість щодо російського дизельного пального, оголошену Дональдом Трампом. На його думку, попри заявлену мету допомогти американським споживачам, угода може послабити позиції України у війні.
Аналітик сумнівається, що росія зможе забезпечити обіцяні обсяги постачання. Він звертає увагу на те, що сама країна стикається з потребою імпортувати пальне для вантажного транспорту. На його думку, москва може відправити кілька символічних партій, яких вистачить для політичних заяв, але не для суттєвого впливу на ринок.
Навіть якщо всі передбачені домовленістю обсяги будуть поставлені, їхня частка в американському споживанні залишатиметься незначною. За наведеними Браудером оцінками, йдеться про 1,8 млн тонн дизельного пального проти приблизно 190 млн тонн, які США споживають за рік. Це менш ніж 1% річної потреби країни.
Найбільший ризик оглядач бачить у можливих наслідках для українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Україна атакує ці об’єкти у відповідь на російські обстріли українських міст та енергетичної інфраструктури. На думку Браудера, пошкодження НПЗ могло б посилити тиск на кремль і зрештою змусити путіна погодитися на домовленості щодо припинення повітряних атак.
Однак після заяви Трампа удари по російській нафтопереробці можуть подаватися у Вашингтоні як перешкода постачанню пального американцям. Таким чином, рішення президента США, вважає автор, ризикує перетворити український військовий інструмент тиску на політично вразливе питання. Така ситуація може зіграти на руку російському лідеру, адже кожна успішна українська атака на НПЗ потенційно стане приводом звинувачувати Київ у створенні проблем для американських споживачів.
Сенатори США вимагають від Трампа скасувати рішення: «суперечить закону»
Рішення адміністрації Трампа викликало спротив і серед американських законодавців. Сім сенаторів від Республіканської та Демократичної партій закликали президента негайно скасувати дозвіл на імпорт російського дизельного пального.
У спільній заяві, оприлюдненій 11 жовтня, Джин Шагін, Сьюзен Коллінз, Річард Блументаль, Ліза Мурковскі, Рон Вайден, Том Тілліс і Джон Кертіс нагадали, що у 2022 році Конгрес заборонив імпорт російських енергоносіїв. Метою обмежень було не допустити, щоб американські кошти спрямовувалися на фінансування війни росії проти України.
Сенатори вважають, що нинішнє рішення адміністрації суперечить цій забороні. Вони також заявили, що Білий дім не проконсультувався з Конгресом і не надав передбаченого законодавством обґрунтування своїх дій. На їхню думку, США не повинні фінансово підтримувати москву, поки російські війська продовжують убивати українських цивільних.
Критику висловив і конгресмен Дон Бейкон, який назвав рішення Трампа помилкою та проявом слабкості.
Колишній віцепрезидент США Майк Пенс також виступив проти пом’якшення санкцій щодо російських енергоносіїв. Він заявив, що такий крок підживлює військову машину путіна та суперечить принципу жорсткого тиску на москву. Пенс закликав відмовитися від угоди, посилити санкції проти росії та збільшити військову підтримку України й європейських союзників.
Водночас у Конгресі готують двопартійний законопроєкт «Закон Рональда Рейгана «Мир через силу», який має передбачити заборону на закупівлю російської нафти.
NYT про реакцію України на ідею Трампа про заміну Зеленського
The New York Times пише, що в Україні не виявили помітної реакції на заклик Дональда Трампа обрати нового президента. Американський лідер розкритикував Володимира Зеленського через українські удари по російських нафтопереробних заводах, пов’язавши їх зі зростанням цін на енергоносії, та заявив, що Україні потрібен новий керівник, бо «Зеленський не хоче» домовлятися з росією.
У відповідь Зеленський дав зрозуміти, що Україна готова припинити атаки на російські НПЗ за умови, що росія зупинить удари по українській енергетичній інфраструктурі.
Раніше український президент заявляв про готовність провести вибори, якщо росія погодиться на припинення вогню. В інтерв’ю ABC News він наголосив, що для безпечного голосування необхідне щонайменше 60-денне перемир’я.
За оцінкою видання, українці вже звикли до непередбачуваних заяв американського президента. Зокрема, невдовзі після заклику змінити українського лідера Трамп оголосив, що Київ і москва погодилися на «енергетичне перемир’я». Однак, як зазначає видання, ані українська, ані російська сторона не підтвердили існування такої домовленості. А подальший російський удар по електростанції в Харкові одразу після гучної заяви Трампа став черговим свідченням того, наскільки складно говорити про перемир’я без чітких і підтверджених зобов’язань сторін.
The Telegraph: Британія підтвердила підтримку Зеленського
На тлі заяв Трампа міністр оборони UK Вес Стрітінг публічно висловив підтримку Україні та її президенту, повідомляє The Telegraph.
Він наголосив, що відповідальність за початок війни лежить на росії, а путін має можливість припинити бойові дії, проте не робить цього.
Стрітінг також припустив, що позиція Трампа може бути пов’язана з внутрішньополітичним тиском у США напередодні проміжних виборів до Конгресу в листопаді. За його словами, американський президент стикається з невдоволенням через вартість життя та ціни на енергоносії.
Водночас британський міністр закликав не робити висновків про загальну позицію Вашингтона щодо України лише на підставі рішення про закупівлю російського пального. Він підкреслив, що союзникам Києва необхідно зберігати єдність і посилювати економічний тиск на росію.
Читайте також: Трамп продав Україну Путіну, а сам залишився ні з чим – The Atlantic
фото: Shutterstock
