Дональд Трамп назвав домовленість про закупівлю російського дизеля масштабною, однак американцям вона навряд чи принесе відчутну економічну вигоду. Натомість москва може отримати додаткові доходи, а Україна – зіткнутися з новим тиском з боку Вашингтона, пише УНІАН із посиланням на The Atlantic.
Як пише оглядач видання Девід Фрум, США самі є одним із найбільших виробників та експортерів дизеля у світі. Американські нафтопереробні заводи виробляють близько 5,2 млн барелів такого пального на добу, тоді як внутрішнє споживання становить приблизно 3,7 млн барелів. Надлишки країна продає за кордон, а в останні місяці обсяги експорту перевищували 1,5 млн барелів на день.
США також імпортують дизель із Канади – близько 154 тисяч барелів щодоби. Це пов’язано з особливостями транспортної інфраструктури: для деяких регіонів, зокрема Нової Англії, постачання з канадських нафтопереробних заводів може бути дешевшим, ніж із підприємств на узбережжі Мексиканської затоки.
На цьому тлі обсяг домовленості з росією виглядає незначним. За розрахунками автора, 2,25 млн барелів відповідають приблизно 16 годинам споживання дизеля у США, 10 годинам американського виробництва або 14 дням імпорту з Канади.
Тому, на думку автора, угода навряд чи знизить ціни на пальне для американських фермерів, далекобійників та інших споживачів, на підтримку яких посилається Трамп. Видання припускає, що президенту потрібен політичний крок напередодні виборів, який можна представити як досягнення у боротьбі з високими цінами.
Як домовленість може допомогти кремлю
Якщо для американського ринку обсяг постачання не є визначальним, для росії він може мати інше значення. Дозвіл на продаж дизеля створює можливість отримувати додаткові доходи від експорту енергоресурсів, а ширше послаблення обмежень може підірвати ефективність санкційного тиску на москву.
У своїй статті Фрум оцінює домовленість як потенційно вигідну для путіна і вкрай небезпечну для України. Автор вважає, що російський лідер отримує можливість використати енергетичну угоду для посилення власних позицій у війні.
«Для путіна ця угода – потенційний порятунок. Для розореної війною України – це найобурливіша й найбезсердечніша зрада з боку Трампа на сьогоднішній день. Оточенню Трампа угода обіцяє можливості для корупції з багатомільярдними оборотами», – зазначає видання.
На думку автора, ризики для Києва не обмежуються додатковими доходами росії. Якщо домовленість стане початком ширшого послаблення санкцій, москва отримає більше можливостей фінансувати війну, тоді як Україна може втратити частину важелів впливу на російську енергетичну галузь.
Угода робить Трампа союзником путіна
Окрему увагу Фрум приділяє можливим фінансовим інтересам людей, наближених до американського президента. Він згадує публікацію The New York Times, у якій ішлося про потенційну багатомільярдну нафтову угоду, пов’язану з активами російської компанії «Лукойл».
За повідомленням газети, серед можливих вигодонабувачів могли опинитися один зі спонсорів Трампа та дві близькосхідні групи, які мали ділові зв’язки із зятем президента Джаредом Кушнером або родиною спеціального представника США Стіва Віткоффа.
The Atlantic припускає, що економічна цінність російських енергетичних активів для потенційних інвесторів залежить і від перебігу війни. Українські удари безпілотниками по російських нафтопереробних заводах та інших об’єктах можуть знижувати їхню привабливість, адже пошкоджена інфраструктура не здатна стабільно приносити прибуток.
Автор трактує це як можливий прихований обмін: політичний тиск на Україну може створити сприятливіші умови для тих, хто прагне отримати доступ до російських активів. Водночас такі припущення є оцінкою автора публікації, а не доказом того, що учасники угоди діяли з корупційною метою.
«Це робить очевидним прихований принцип “послуга за послугу”, закладений у ці вигідні угоди, що пропонуються родині та друзям Трампа: якщо ви змусите Україну капітулювати, ми забезпечимо вам незліченне багатство».
Фрум також вважає, що путін намагається використати особливості політичного стилю Трампа, щоб домогтися вигідних для москви рішень. У цьому контексті дизельна угода, на його думку, може мати значно ширші наслідки, ніж саме постачання пального.
«Запропоновані путіним Трампу 2,25 мільйона барелів дизельного палива не матимуть жодного реального впливу на світові енергетичні ринки чи глобальні ціни на дизель. Але прийняття цього палива призведе до краху режиму санкцій, введеного США проти росії, і зробить Трампа союзником путіна у протидії українським ударам по російських об’єктах енергетики», – йдеться у статті.
Ще одним ризиком для України автор називає можливе обмеження доступу Києва до американських розвідувальних даних. Якщо Вашингтон піде на такий крок, це може послабити здатність українських сил виявляти цілі та проводити операції проти російських об’єктів.
Домовленість викликала критику і в американському політичному середовищі. Колишній віцепрезидент США Майк Пенс, який обіймав цю посаду під час першого президентського терміну Трампа, закликав негайно скасувати угоду. За словами Пенса, домовленість суперечить спадщині сенатора Ліндсі Грема, який виступав за посилення санкцій проти росії.
Читайте також: Трамп закликав Україну змінити президента: “Зеленський не хоче укладати угоду”
фото: The White House / Х
