Київ може зіткнутися з новою хвилею російського тиску ще до початку зими. Йдеться не лише про масовані атаки по інфраструктурі: за даними українських чиновників, росія готує комплексну кампанію, яка може включати удари по цивільних об’єктах, диверсії всередині країни та інформаційні операції, пише Дзеркало тижня із посиланням на видання The Economist.
На думку авторів, піку спроби дестабілізувати столицю можуть досягти вже до листопада.
Видання посилається на двох високопоставлених українських чиновників, які ознайомлені з розвідданими. За їхніми словами, російський тиск на Київ має суттєво посилитися ще до зими.
Удари по Києву можуть стати частиною ширшої кампанії
The Economist звертає увагу на те, що нинішня російська тактика дедалі частіше спрямована на цивільну інфраструктуру. Протягом останнього тижня російські дрони атакували супермаркети, дата-центри та дитячі майданчики. Під ударом опинилися також лікарня та Національна академія наук України в центрі Києва, де загинули щонайменше двоє людей.
Українська розвідка, за словами джерел видання, очікувала такого розвитку подій. Один зі співрозмовників ще в середині вересня називав серед потенційних цілей дата-центри та супермаркети.
«путін став ще більш божевільним. Він наказав атакувати цивільні об’єкти. Вони хочуть, щоб люди боялися ходити до супермаркету»
Обидва українські чиновники прогнозують, що ця кампанія може посилюватися найближчими тижнями, а спроби дестабілізації Києва – вийти на максимум до листопада.
Водночас росія, як і раніше, готується до ударів по критичній інфраструктурі взимку. Йдеться про енергетику, водопостачання та каналізацію. Особливу увагу, за даними The Economist, приділяють насосним системам.
Окрему увагу видання приділяє атакам на дата-центри. Російські провоєнні канали вже використовують кадри таких ударів, називаючи наслідки «цифровим детоксом» для України. Однак столична цифрова інфраструктура значною мірою децентралізована. Тому, як зазначає видання, кількох ударів недостатньо для того, щоб повністю відключити Київ від інтернету.
Схожа ситуація може складатися і з енергосистемою. Експертка Ольга Бабій наголошує, що через війну українська енергетика втратила частину резервних можливостей. Водночас ремонтні бригади за роки повномасштабних атак накопичили значний досвід швидкого відновлення пошкоджених об’єктів.
росія накопичує дрони та ракети
Однією з головних загроз для України залишаються балістичні ракети, які складно перехоплювати. Додатковим фактором ризику є скорочення запасів американських ракет-перехоплювачів Patriot.
Водночас останнім часом росія активно використовує нове покоління дешевших реактивних дронів. Вони здатні шукати ціль і коригувати політ у режимі реального часу, що робить їх складнішою проблемою для української ППО.
Україні, за словами співрозмовників видання, ще потрібен час, щоб налагодити виробництво засобів для боротьби з такими безпілотниками у достатній кількості.
Джерело The Economist у секторі безпеки стверджує, що росія вже накопичила тисячі нових дронів, одночасно збільшуючи запас балістичних ракет. За його словами, москва планує використати накопичені запаси протягом наступних двох місяців.
Друга лінія атаки – диверсії всередині України
Окремою частиною можливої кампанії, за оцінками українських чиновників, можуть стати гібридні операції безпосередньо на території України. Йдеться про диверсії, можливі замахи та інші терористичні атаки. Українські контррозвідувальні служби стверджують, що зараз їм вдається зривати приблизно сім-вісім російських операцій щотижня.
Більшість таких операцій, за даними джерел, організовують дистанційно. Виконавців шукають безпосередньо в Україні через месенджери, зокрема Telegram.
Водночас росія, за словами співрозмовників видання, продовжує направляти в Україну власних оперативників. У деяких випадках родичів таких людей нібито утримують у росії та використовують як інструмент тиску.
Після початку повномасштабного вторгнення українські спецслужби значною мірою зачистили російську агентурну мережу. Водночас джерела The Economist припускають, що частина так званих «сплячих» осередків могла залишитися.
Кремль може робити ставку не лише на удари, а й на втому українців
Третій компонент можливої кампанії – інформаційний тиск. The Economist зазначає, що за роки повномасштабної війни українці навчилися краще розпізнавати російську пропаганду. Однак тривала війна, втома суспільства, корупційні скандали та проблеми в роботі державних інституцій можуть створювати сприятливе середовище для російських інформаційних операцій.
За словами одного з українських чиновників, у москві можуть розраховувати на те, що різке погіршення умов повсякденного життя посилить внутрішнє невдоволення українців.
Попри посилення російських ударів, повсякденне життя столиці поки не зупинилося. The Economist описує Київ, у якому концерти й робота закладів тривають навіть під час повітряних атак.
«Концерти продовжуються, поки дрони збивають. Потужні вибухи змушують відвідувачів кафе поглянути в небо, а потім повернутися до своїх латте», — описує атмосферу в Києві The Economist.
Водночас видання фіксує й іншу тенденцію: цього року столиця, схоже, стає менш людною, ніж зазвичай. Заміські будинки навколо Києва та в містах на заході України, за даними The Economist, складно орендувати на зиму. Заможні родини заздалегідь резервують житло як запасний варіант на випадок погіршення ситуації у столиці.
Сім’ї з дітьми також розглядають можливість тимчасового переїзду на захід країни.
За наведеними у матеріалі оцінками, на початку повномасштабної війни населення Києва зросло приблизно з 3,5 млн до щонайменше 3,7 млн людей завдяки переселенцям. Відтоді кількість мешканців столиці скоротилася приблизно до 3,3 млн.
Українські чиновники в приватних розмовах допускають, що цієї зими окремі райони Києва можуть частково спорожніти.
The Economist водночас нагадує, що історичний досвід не дає підстав автоматично припускати, що масштабні бомбардування здатні змусити державу капітулювати.
Україна вже неодноразово демонструвала більшу стійкість, ніж очікував противник.
На фронті також є повідомлення про тактичні успіхи українських військових. Зокрема, The Economist згадує контрнаступ поблизу Лимана із широким використанням дронів, який, за оцінкою видання, дозволив нівелювати близько року російського просування.
Журнал припускає, що ситуація на фронті може бути однією з причин, чому росія зараз посилює атаки на цивільні об’єкти.
Водночас співрозмовник видання у секторі безпеки закликає не недооцінювати майбутню зиму: «Ми вже неодноразово показували, що події зазвичай не розвиваються за найгіршим сценарієм. Але те, що буде дуже важко, — поза сумнівом».
Читайте також: “Він краще всіх уб’є, ніж визнає, що програв”: The Guardian про плани Путіна
фото: ДСНС Києва
