Українська громада в Сакраменто заявляє про серйозну кризу: федеральні затримки з розглядом заяв на дозволи на роботу позбавляють людей можливості працювати, забезпечувати себе та свої родини. Про це розповідає ABC10.
Проблема зачепила тисячі українців і, за словами правозахисників, має загальнонаціональний характер.
Журналістка Лора Пейнтер поспілкувалася з українками, які рятувалися від війни та нині вимушено чекають на рішення імміграційних органів. Протягом останніх двох місяців багато з них втратили роботу саме через те, що їхні дозволи на працевлаштування так і не були вчасно продовжені. Частину заяв зрештою схвалили, однак значна кількість досі перебуває на розгляді.
«Я чекаю вже рік»
Олеся Редько приїхала до США разом із маленьким сином за програмою Uniting for Ukraine (U4U) та оселилася в Сакраменто у січні 2023 року. Через перекладача вона розповіла, що залишила в Україні місто на заході країни, яке регулярно зазнавало атак.
За словами жінки, вона подала документи на дозвіл на роботу ще рік тому, однак і досі не отримала відповіді. Без цього вона не може ні офіційно працювати, ні оформити водійські права.
«Я хочу працювати й підтримувати свою сім’ю, але мій запит досі в обробці», — пояснила Редько.
Сакраменто та прилеглі райони мають найбільшу українську громаду у США — про це свідчать дані Інституту публічної політики Каліфорнії. Саме тут затримки з продовженням дозволів на роботу за програмою U4U особливо відчутні.
Влад Скотс, співзасновник Українського американського дому в Роузвіллі, зазначає: проблема не потребує нових законів чи фінансування. За його словами, українці приїхали легально, мали спонсорів у США, пройшли всі перевірки та виконали вимоги держави. Однак через два роки багато з них просто не можуть продовжити роботу через бюрократичні затримки.
Скотс також підкреслює, що ситуація б’є не лише по біженцях, а й по роботодавцях. Він сам керує бізнесом і змушений був звільнити кількох працівників через те, що їхні дозволи не продовжили вчасно. «Це відповідальні й цінні люди, але я не мав вибору», — каже він.
Деякі українці отримали оновлені документи із запізненням на кілька місяців, інші — не отримали жодної відповіді. Попри подані документи та навіть сплачені додаткові збори, механізму прискорення розгляду фактично не існує.
Історії очікування й самотності
Діана Хомин розповіла, що її дозвіл на роботу схвалили лише у грудні 2025 року — після більш ніж року очікування. Вона приїхала до США сама й не мала тут ні родини, ні друзів. «Я будую життя з нуля, і ця невизначеність була надзвичайно виснажливою», — зізнається вона.
Ольга Токарчук також місяцями не могла працювати через відсутність дозволу. Вона нагадує: повернутися в Україну неможливо — її місто зруйноване війною, а батько досі воює на фронті.
Водночас такі люди, як Олеся Редько, досі чекають. Вона каже, що тримається завдяки підтримці церкви, друзів і вірі.
Реакція влади та заклик Конгресу
Ситуація привернула увагу американських законодавців. У листопаді десятки конгресменів від обох партій звернулися до Міністерства внутрішньої безпеки США та Служби громадянства й імміграції з вимогою усунути затримки, які несправедливо б’ють по українцях у програмі U4U.
Серед підписантів — конгресмен Ерік Сволвелл, який різко розкритикував чинну адміністрацію. У своїй заяві він наголосив, що українці не просять подачок, а хочуть працювати, сплачувати податки й робити внесок у американське суспільство. За його словами, зламаний механізм гуманітарного паролю має реальні людські наслідки, а Конгрес готовий підтримати українців — тепер слово за урядом.
У Службі імміграції США у відповідь заявили, що всі запити розглядаються індивідуально, та порадили користуватися офіційними ресурсами щодо повторного паролю та умов участі в програмі.
Однак для тисяч українських родин час спливає вже зараз — разом із роботою, доходами та відчуттям безпеки, заради якого вони й приїхали до США.
Читайте також: DV-лотерея на паузі: які легальні шляхи імміграції до США доступні в 2026 році
фото: Andriy Blokhin / Shutterstock
