Українська музика давно вийшла за кордони країни – і впродовж ХХ століття її голос звучав у Нью-Йорку, Чикаго, Лондоні та на головних сценах світу.
Десятки родин виїжджали з України, тікаючи від війни чи економічних потрясінь, і їхні діти ставали серед тих, хто формував саундтреки епохи. Від джазових імпровізацій до легендарних мюзиклів – українське коріння стоїть за іменами, які знає весь світ. Факти розповідають про п’ять постатей, без яких світова музика ХХ століття звучала б інакше.
Квітка Цісик
Донька українських емігрантів у США, Квітка Цісик залишила унікальний слід в американській і українській культурі. Власним коштом вона записала два альбоми – Пісні з України й Два кольори, запросивши найкращих нью-йоркських музикантів і вклавши в проєкт близько $200 тисяч. Співачка зізнавалася, що хоче «вплести свій голос у полотно українства».
Її виконання українських пісень захоплювало навіть колег: Назарій Яремчук казав, що ніхто так не інтерпретував Івасюка, як вона. У 1988-му перший диск отримав Music Awards, а обидва були номіновані на «Греммі».
Цісик виконала саундтрек You Light Up My Life, який отримав «Оскар». Попри те, що її голос приніс композиції успіх, пісню офіційно приписали іншій виконавиці – права були викуплені й перезаписані.
У рекламному бізнесі Квітка стала феноменом: ABC, NBC, American Airlines, Coca-Cola, Pepsi, McDonald’s – усі вони замовляли її голос. Протягом десятиліть вона була «голосом» Ford. На початку 1980-х Цісик вважалася однією з найдорожчих виконавиць джинглів у США.
Леонард Бернстайн
Майбутній диригент і композитор народився у США в родині єврейських емігрантів з Рівного. Музика увійшла в його життя випадково – тітка лишила піаніно, на якому юний Леонард почав підбирати мелодії на слух.
З часом його назвали «батьком бродвейського мюзиклу», а харизма й артистизм зробили його одним із найяскравіших диригентів ХХ століття. Він став першим американцем, якого запросили диригувати в Ла Скала.
Світову славу Бернстайну приніс West Side Story, музика до якого залишається актуальною досі – навіть Стівен Спілберг у своєму римейку зберіг оригінальну партитуру. За життя Бернстайн виконував практично весь канон – від Баха до Малера, від Стравинського до Шенберга.
Останній виступ він дав 9 жовтня 1990 року – і вже за кілька днів помер від серцевого нападу.
Білл Еванс
Легендарного джазового піаніста називали «Шопеном сучасного джазу». Мати музиканта, Марія Сорока, родом із Західної України, дала синові перші музичні навички й любов до класики.
Еванс став одним із перших білих виконавців, які зруйнували міф про расову монополію в джазі. Він був єдиним білим музикантом у складі гурту Майлза Девіса під час запису історичного альбому Kind of Blue.
За життя Білла 31 раз номінували на «Греммі», сім із них він отримав. А посмертна нагорода за внесок у світову культуру лише закріпила його статус. Критики відзначали його вишуканість, інтелектуальність і здатність поєднувати класику з джазовими імпровізаціями.
Софі Такер
Соня Калиш із Тульчина, відома світові як Софі Такер, стала зіркою американської сцени завдяки джазу та регтайму. Її родина емігрувала до США, де батьки відкрили ресторан, а сама Софі почала співати для гостей.
Кар’єру вона розпочала у водевілях і бурлесках, а в 1911 році записала свою першу пісню Some of These Days. Через 15 років її нова версія стала хітом №1 у США й розійшлася мільйонним накладом.
Смілива, ексцентрична, театральна – Такер часто торкалася тем, які в той час вважали табуйованими, через що отримала прізвисько The Last of the Red Hot Mamas.
У 1930-х вона мала власне радіошоу, а потім десятиліттями з’являлася на телебаченні, залишаючись однією з найвпізнаваніших артисток Америки.
Володимир Горовиць
Один із найвидатніших піаністів ХХ століття народився у Києві в забезпеченій родині, але після революції сім’я втратила все. Горовиць заробляв на життя сольними виступами, поступово здобуваючи славу віртуоза.
У 1920-х йому дозволили виїхати на навчання до Німеччини, а згодом він гастролював Європою, збираючи зали до шаленства – інколи публіку доводилося заспокоювати поліції.
Більшовики вимагали повернення музиканта, однак він відтягував поїздку, розуміючи ризики. Виступи у США стали для нього порятунком. Після цього на батьківщині його родину оголосили «ворогами народу», а частина рідних загинула в таборах.
Світ знав його як «короля королів піаністів» і «останнього великого романтика». Горовиць здобув 25 «Греммі» і найвищу нагороду США – Медаль Свободи.
Читайте також: 133 роки українській діаспорі в Канаді: відомі нащадки емігрантів
фото з сайту Українського інституту національної пам’яті
