На тлі обговорень «нового» мирного плану США, яким пропонується фактично погодитись на територіальні поступки москві, українські військові реагують різко й емоційно. Про це йдеться в публікації NBC News.
Для багатьох із них документ звучить не як крок до миру, а як спроба узаконити російські вимоги ціною українських позицій і життів. Попри втому від війни та мрію повернутись до нормального життя, солдати наголошують: Україна не може завершити війну шляхом капітуляції.
Позиція Дональда Трампа щодо мирного врегулювання викликала категоричну реакцію на передовій. Старший сержант Володимир Ржавський, який боронить підступи до Покровська, розповів NBC News, що документ радше нагадує вимогу скласти зброю, а не мирну пропозицію. За його словами, українські військові не бачать, що саме можна «обговорювати», якщо мова йде про передачу українських територій рф.
Ржавський наголосив, що як уродженець Донеччини він не може погодитися на відмову від частини області, яку українська армія досі утримує. Він визнає, що після чотирьох років на фронті мріє про спокій і відновлення здоров’я, але не прийме рішення залишити позиції без чітких пояснень від командування. Він підкреслив, що в окопах сидять не політики, а солдати, і саме вони несуть основний тягар війни.
«Ніхто не поступиться територіями»: позиції військових на різних напрямках
Військовий аналітик Микола Бєлєсков пояснив, що попри складну ситуацію, українська оборона не розвалюється, а поспішні поступки лише збільшили б ризики для сусідніх регіонів.
Бєлєсков поставив під сумнів логіку того, що Україна повинна поспішати з укладенням угоди зараз, до того як втратить більше територій, аргументуючи це тим, що ціна, яку росія має заплатити за їхнє захоплення, може допомогти стабілізувати ситуацію.
«Набагато гірше, коли ми робимо односторонні поступки і відходимо з Донецької області, а росія зберігає потенціал і може тепер загрожувати сусіднім регіонам», – сказав він.
Бєлєсков додав, що ідея «швидкого миру» за рахунок односторонніх поступок не має підтримки серед українців, особливо серед тих, хто щодня ризикує життям на фронті. Він припускає, що наказ полишити позиції в Донеччині міг би викликати серйозне невдоволення всередині війська.
Спецпризначенець Олександр, який захищає південь, каже, що він та його побратими уважно стежать за переговорами, але не сприймають ідею скорочення армії чи передачі українських земель. Олександр вважає неприпустимим обмеження чисельності війська, адже, як він каже, це питання безпеки держави.
«Наші діти не повинні воювати»
Олександр, батько двох дітей, пригадує своє життя до війни, коли керував коктейль-баром у Києві. Він визнає: думки про мир є, але поступок на умовах кремля бути не може. На його переконання, якщо не зупинити росію зараз, це доведеться робити наступним поколінням.
58-річний офіцер Олег Зонтов, який пережив дві війни – 2014-го й повномасштабне вторгнення – вважає позитивом саме існування переговорного процесу. Проте він наголошує: відмова від українських територій викличе сильну негативну реакцію в армії.
За нинішніх умов, пояснює Зонтов, перемогою можна було б вважати фіксацію фронту там, де він є зараз, а не відхід назад.
Лейтенант Дмитро Мельник, оператор дронів із Дніпропетровщини, розповів, що росіяни переважають чисельно та мають кращу техніку, хоча, як він зазначив, «не є кращими воїнами». Він визнає, що втома накопичується, і він мріє повернутися до дружини та двох дітей, займатися спортом або вчителюванням. Але, попри страх та виснаження, він вважає запропонований «мирний план» неприйнятним – бо фактично це капітуляція. Мельник не приховує: страх смерті супроводжує кожного на передовій. Але, додає він, завершувати війну поступками агресору – не той шлях, заради якого українці тримають оборону уже третій рік.
Читайте також: Трамп, Кремль і скандальні записи: що відбувається з “мирним планом” США щодо України
фото: Shutterstock
