Коли світ почув ім’я Шона Піннера, його одразу почали називати «британським солдатом, захопленим у Маріуполі». Та за цим штампом ховалася зовсім інша історія – історія людини, яка воювала не за гроші й не за славу, а за країну, що стала для нього рідною.
Як розповів військовий для LondonlovesBusiness, його шлях до українських морпіхів почався задовго до повномасштабного вторгнення.
«Я був українським морпіхом, а не найманцем, – наголошує він. – Але в газетах це не так продається».
Піннер каже, що ніколи не покидав країну, в якій мав законний статус і сім’ю. Проте медіа роками повторювали російський наратив – замість історії звичайного чоловіка, який просто став на захист своєї нової Батьківщини.
Як усе починалося: від британської армії до українських позицій
Ще в юності Шон вступив до Королівського англійського полку і служив у складі регулярної британської армії – у часи, коли миротворчі місії в Боснії та Північній Ірландії вимагали від солдатів не лише витривалості, а й людяності.
Він звільнився з армії у 1999 році, шукаючи новий сенс життя, однак, як зізнається, «солдатська дисципліна завжди кличе назад». Довгі роки Шон працював у цивільному секторі, але врешті вирішив змінити життя. У 2018 році він приїхав до України, де спочатку тренував нацгвардійців, а потім підписав контракт і став морпіхом.
«Я не шукав пригод чи грошей. Просто Україна стала моїм домом», – розповідає Піннер.
У Маріуполі він одружився з українкою Ларисою, а місцеву громаду називає своєю другою родиною. Після одруження він офіційно підписав контракт, отримав посвідку на проживання та став першим іноземцем, який пройшов усі етапи українських морпіхів, зокрема парашутну підготовку. Побратими дали йому позивний Old Dog.
Маріуполь: місто, що стало домом і полем бою
Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року, Шон вже служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти. Він командував відділенням та мав за плечима кілька бойових ротацій.
«Для мене Маріуполь – не просто точка на карті. Це було моє місто, мої друзі, моє життя», – згадує військовий.
Він вільно володів місцевим суржиком, розумів культуру й навіть гумор українців.
«Я їв борщ при свічках, коли вибивало світло, носив воду з колодязя, чув, як українці сваряться російською, але мріють – українською», – говорить Піннер.
Під час облоги міста його підрозділ тримав оборону біля Іллічівського металургійного комбінату. Морпіхи билися до останнього, поки не закінчилися боєприпаси. А коли Маріуполь упав, Піннер потрапив у полон до російських проксі-сил. Його катували, засудили до страти, але згодом звільнили під час масштабного обміну.
Після звільнення президент Володимир Зеленський нагородив його Орденом «За мужність».
Сьогодні Шон Піннер продовжує жити в Україні, виступає на міжнародних форумах, читає лекції для військових НАТО та бере участь у гуманітарних ініціативах своєї дружини. Він також написав книгу «Live. Fight. Survive», у якій розповідає про свою службу, полон і шлях до свободи.
«росія намагалася зламати мене, але я залишився людиною. І залишився з Україною», – наголосив британець.
Читайте також: Батько і син з Канади – про волонтерство, війну та мрію про життя в Україні
Фото: Shaun Pinner/Facebook