Віджі – легендарний фотограф, чиї роботи стали безцінним історичним свідченням кримінального світу Нью-Йорка 30-40-х років ХХ століття. Його стихія – ніч, коли мегаполіс занурювався у темряву, а на вулицях розгорталися драми, які він встигав зафіксувати першим. Його кадри – це більше, ніж просто репортажі про злочини, адже Віджі вмів побачити трагізм і людські емоції навіть у звичайних буднях мешканців міста: від бездомних до знаменитостей.
Газети платили великі гроші за його знімки, а конкуренти заздрили його успіху. Секрет його професійної переваги полягав не лише у винятковій оперативності—він завжди був серед перших на місці подій—а й у незвичному погляді на буденні речі, які перетворював на психологічні документи епохи.
Від емігранта з українським корінням до культового фотографа
Справжнє ім’я Віджі – Ашер Фелліг, народжений у червні 1899 року в містечку Золочів, що тоді входило до складу Австро-Угорщини, а нині розташоване на території Львівської області України. Згодом його сім’я, рятуючись від бідності, переїхала до США. Там хлопчик змінив ім’я на Артур і з ранніх років змушений був працювати—спочатку як продавець солодощів, потім офіціант і мийник посуду.
Його шлях до фотографії розпочався випадково. Робота вуличного фотографа, який знімав дітей на поні, здавалася перспективною, і саме вона привела його у професійне середовище. Спочатку він навчався у комерційного фотографа, а згодом працював лаборантом у фотолабораторії Acme Newspictures, де ночами відточував майстерність.
Свобода фрілансера: життя в кадрі
До 35 років Фелліг вирішив зробити рішучий крок—залишити фотолабораторію та працювати фрілансером, продаючи свої кадри газетам. Він не чекав пропозицій від видавців—сам створив свою роботу, оперативно фотографуючи аварії, пожежі, вбивства.
Його життя фактично проходило в машині: двомісний Chevrolet був і домом, і офісом, де він зберігав фотообладнання, друкарську машинку, сигари та навіть змінну білизну. Завдяки навичці миттєво реагувати на поліцейські повідомлення, він часто приїжджав на місце події раніше за інших—іноді навіть раніше за саму поліцію.
“Спіритична дошка” нічного Нью-Йорка
Попри свою спеціалізацію, Віджі не обмежувався лише кримінальними кадрами—нічний Нью-Йорк його цікавив не менше. Через це його часто порівнювали з Брассаєм, французьким фотохудожником, що знімав нічний Париж.
Ім’я “Віджі” (Weegee) пов’язане зі словом “Ouija”—назвою містичної дошки, що, як він жартував, допомагала йому “розмовляти” з жертвами злочинів.
На вершині кар’єри
40-ві роки стали періодом найбільшого успіху. Його персональна виставка “Вбивство – мій бізнес” відбулася у 1941 році, а фотографії включили до експозиції Музею сучасного мистецтва (MoMA). Згодом він видав “Оголене місто”, в якому продемонстрував реальний Нью-Йорк, без прикрас і романтизації.
Попри популярність, Віджі несподівано заявив про відхід від кримінальної фотографії:
“Я більше не зніматиму насильство та пожежі. Це не той Нью-Йорк, що я люблю. Це його темна сторона, і я пориваю з нею!”
Попри славу кримінального фотографа, Віджі пробував себе і в кіно. Він співпрацював із кіностудіями, допомагаючи операторам створювати унікальні оптичні ефекти, а також знімався у невеликих епізодичних ролях. У цей час він активно експериментував з фотокамерою, добиваючись незвичайних візуальних ефектів—викривлення, розмитості, дроблення зображення.
Один із його найцікавіших кіноекспериментів—участь у створенні сцени викривленого автомобільного руху у фільмі “Людина у жовтому таксі”.
Голлівудський період: портрети без масок
Після розлучення Віджі повернувся до Нью-Йорка, де зайнявся опрацюванням своїх голлівудських архівів. Результатом стала книга “Оголений Голлівуд очима Віджі”—серія портретів знаменитостей, у яких він показав їхню приховану сутність.
Фотограф вдало розкрив неочевидні риси, які зірки старанно приховували. Окрім серйозних портретів, він не забув і про свій гострий гумор—до книги увійшли шаржі на відомих персон: 🖼Річард Ніксон, Фідель Кастро, Мерилін Монро, Елізабет Тейлор, Марлон Брандо, Лайза Мінеллі, Пабло Пікассо, Сальвадор Далі та багато інших.
Передача досвіду та робота з кіно
Віджі відчував потребу ділитися своїм знанням. Він читав лекції для студентів у США та Європі, писав статті про мистецтво фотографії та навіть став консультантом на зйомках. Одна з його найбільш знакових робіт—співпраця зі Стенлі Кубриком над “Доктором Стрейнджлавом”.
Останні роки життя
У 1957 році лікарі діагностували у Віджі діабет, і з часом стан його здоров’я значно погіршився. Самостійно справлятися з повсякденними справами він уже не міг, тому оселився у соціальної працівниці Вілми Вілкокс, яка взяла на себе турботу про нього.
Після його смерті вона зберегла його величезний архів: 20 000 фотографій, неопубліковані статті, начерки до майбутніх робіт.
Віджі помер 26 грудня 1968 року, але його мистецька спадщина досі привертає увагу поціновувачів фотографії. Його виставки продовжують проходити у різних країнах, і кожне фото—це зупинений момент історії, який змушує глядача замислитися.
Головне фото: Weegee / International Center of Photography
Читайте також,Перший українець у США: підкорив Аляску та став легендою Америки
