Після переїзду до Англії мама двох дітей Катерина Куницька продовжує плекати різдвяні звичаї своєї родини, якими вона дорожить. Цього Різдва вона поєднала українські та британські традиції та долучила до них друзів, яких завела в новій країні.
Про еміграцію до Британії, мікс традицій та особливості святкування Різдва далеко від дому вона розповіла для The Guardian.
«В Україні на Святвечір завжди готують 12 страв, включно з кутею. Діти носили це до дідусів і бабусь, хрещених батьків, щоб поділитися, — каже вона. — Але тепер вони діляться нашими традиціями з друзями, які прийняли їх тут. Ми також співаємо «Carol of the Bells», яка заснована на українській пісні, тому ми всі можемо співати її своєю мовою. Чудово, що ми не лише зберігаємо наші традиції в нашій родині, але й ділимося ними з іншими».
40-річна Катерина та її двоє дітей переїхали до міста Воттон-андер-Едж, графство Глостершир, невдовзі після російського повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Далеко від сім’ї – включно з чоловіком Олександром, який залишився в Києві як військовий волонтер – вона почала складний процес побудови нового життя далеко від дому.
З наближенням святкового сезону українка знайшла роботу менеджера проекту та переїхавши до квартири, наданої місцевим бізнесом. Але вона не могла позбутися страху, що її діти, яким зараз дев’ять і одинадцять років, пропустять справжнє Різдво.
«Я люблю Різдво, але мені було важко перебувати за тисячі миль від дому, — каже Куницька. — Всюди були прикрашені вікна, і всі говорили про свої плани на Різдво, але мені не вистачило грошей навіть на подарунки. Я намагалася продовжувати посміхатися дітям, але це було дуже важко».
Катерина розповідає, що була приголомшена, коли напередодні свята місцева благодійна організація та її подруги-британки з’явилася біля дверей їхнього дому зі святковою корзиною, ялинкою та тортом, прикрашеним українським прапором.
«Усе пропонувалося з такою щирою теплотою, і люди так привітно нас прийняли, — згадує Куницька. — Це справді було схоже на справжнє різдвяне диво».
Оскільки Святвечір є особливо важливим святом в Україні, жінка повела своїх дітей до церкви в традиційних вишиванках.
«Я трохи хвилювалася, як люди можуть відреагувати, — каже вона. — Але потім преподобний сказав: «Сьогодні ми маємо честь вітати наших нових друзів з України», і після служби люди підходили, обіймали нас і запитували, яке Різдво вдома – це було чудово».
Для Куницької можливість поділитися улюбленими українськими традиціями з новими друзями була одним із найприємніших аспектів останніх кількох років.
«Для мене було важливо відчути відгомін нашого довоєнного життя, особливо на Різдво, — каже вона. — Ми взяли з собою до друзів додому деякі українські страви, заспівали кілька наших колядок. Тим часом вони пригостили нас традиційною англійською різдвяною вечерею».
«Я також знайшла чудових друзів серед наших нових сусідів, Сари та Мартіна, які запросили нас зустріти з ними Новий рік. Мені було дуже сумно через те, як може виглядати Різдво для нас, але врешті-решт воно було чарівним».
Катерина зазначила: дари дружби та доброти, які вона та її діти відчули після прибуття до Великобританії, допомогли їй більш позитивно дивитися в майбутнє.
«Я зрозуміла, що якщо ви шукаєте магії та тепла в інших людях, ви їх знайдете, — каже вона. — Я багато втратила, щоб захистити своїх дітей, але на цьому шляху я здобула чудових друзів – і для мене це справжнє диво Різдва».
Читайте також: Як українка святкує Різдво в Канаді? Традиції, про які ви не знали
