Восени в Україні запрював автоматичний обмін податковими даними, і відтепер щороку як українські, так і закордонні фіскальні служби отримуватимуть дані про доходи й іноземні рахунки своїх резидентів.
Як ці нововведення можуть торкнутися мільйонів українців, які знайшли прихисток за кордоном? Як визначити податкове резидентство? Коли і які наслідки можуть бути для біженців? Про це пише Радіо Свобода.
Common Reporting Standard (загальний стандарт автоматичного обміну інформацією) – або скорочено CRS – передбачає щорічний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди про автоматичний обмін даними. У Мінфіні пояснюють цей крок як частину зобов’язань України у процесі інтеграції до ЄС. Також такий обмін допоможе підвищити прозорість фінансових операцій, боротися з ухиленням від сплати податків, кажуть у профільному міністерстві.
Станом на січень 2024-го року близько 110 держав, серед яких і всі країни-члени ЄС, є учасниками багатосторонньої угоди про обмін податковими даними. І в цих країнах прихисток знайшли мільйони українців, які рятувалися від російської агресії.
Які дані передаватимуть?
- ім’я, прізвище власника банківського рахунку;
- його адреса;
- податкове резидентство;
- податковий номер;
- дата і місце народження;
- дані про фінансову установу, в якій відкритий рахунок;
- залишок на рахунку (сума коштів станом на кінець звітного періоду, загальна сума дивідендів, процентів або інших доходів).
Експерти розповідають, що визначальним фактором у передачі даними між різними податковими є резидентство людини. Але у визначенні його є чимало нюансів.
Податкові резиденти – це особи, які, за законодавством держави, мають сплачувати податки в країні на підставі місця постійного проживання, перебування, реєстрації, отримання доходів чи інших критеріїв.
Наявність українського паспорта ще не означає, що ви є резидентом України. Або ж якщо у вас відкриті рахунки в іноземному банку, це не підтверджує факту вашого резидентства цих країн.
Серед головних факторів визначення – проживання в країні понад 183 дні впродовж календарного року або місце перебування життєвих інтересів. Більшість громадян України, які отримали тимчасовий прихисток в іноземних країнах, перебувають там понад пів року (більше 183 днів).
Консультантка Київського центру підтримки розвитку бізнесу Олександра Томашевська розповідає: у випадку, якщо біженець відкрив рахунок за кордоном після 31 грудня 2023 року, а іноземна податкова визначить, що він є резидентом України, його дані про доходи українська податкова автоматично отримає у вересні 2025 року.
«В нашому законі написано, що обмін даними передбачає розшифровку видів доходів, не кожну суму. Якщо мені поповнював карту чоловік, це не факт, що це – мій дохід. У цьому процесі обміну дуже багато запитань і мало відповідей. Тому що інформація, яку повинен надати банк податковій, яка пізніше передасть податковій іншої країни, вона повинна бути в розрізі доходів. Але надходження на карту, це ніби як інші надходження. Воно не є доходом громадянина, це просто рух коштів. Якщо ця інформація навіть і пройде обмін, податкова може прислати запит і скаже: «А що це взагалі у вас таке було, надайте пояснення», – каже Олександра Томашевська.
На думку експертки, українська податкова не буде проводити розслідування щодо кожної конкретної особи.
Партнер консалтингової компанії ЕBS Єгор Сініцин каже, що, ймовірно, українська податкова буде продовжувати вважати громадян України своїми резидентами, бо вона має тільки їхні українські податкові коди і не знає про іноземні, попри те, що вони вже тривалий час проживають за кордоном.
«Якщо заглиблюватися в положення Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, то, скоріш за все, у більшості біженців будуть підстави, щоб вважати себе резидентами інших країн. До чого це може призвести? До того, що українська податкова може спробувати давати якісь запити на інформацію, проводити якусь перевірку для того, щоб ідентифікувати і оподаткувати відповідно щось в Україні».
Фахівці радять біженцям вже визначатися із своїм податковим резиденством, щоб не втратити соцвиплат, дізнатися інформацію про доходи, які оподатковуються у країні, де особа знайшла прихисток.
Якщо громадянин України вирішує тимчасово стати резидентом іншої країни, тоді йому варто там подавати декларації, сплачувати податки в країні перебування і збирати про це довідки. Якщо ж українська податкова матиме потім до біженця запитання, їй можна буде надати ці документи – і жодні обміни інформацією не будуть страшними, твердять експерти.
Читайте також: Доходи українців за кордоном: три запитання про податки
Джерело: Радіо Свобода
