У військовій співпраці України та Канади відбулося неочікуване зимове похолодання. Йдеться про запит від українських силовиків на передачу 83 тисяч старих ракет CRV7, які підлягають утилізації. Про це та причини, чому українцям відмовляють, пише Дмитро Шеренговський, проректор Українського католицького університету, програмний директор аналітичного Центру Дністрянського у статті для “Європейської правди”.
Канадська некерована авіаційна ракета CRV7 калібру 70 мм була розроблена ще на початку 1970-х років і призначена для ударів по наземних цілях. Передбачалося, що Україна може використати їх для ударних вертольотів та в наземних пускових установках для ураження російських танків і артилерії.
Придатна лише невелика частина ракет
Понад 80 тисяч таких старих ракет зберігаються на складі боєприпасів поблизу канадського міста Саскатун і підлягають утилізації.
Ідея їх передачі ЗСУ вже тривалий час обговорювалася між двома сторонами, однак Канада досі зволікає з рішенням, пояснюючи це застарілістю ракет, чиї строки придатності спливли ще у 2000-х і які можуть бути небезпечними для транспортування і використання.
Канадські експерти припускають, що лише незначна частина цих ракет буде придатною для використання у бойових умовах. Адже більшість із них навіть не має зарядної частини. Проте українська сторона стверджує, що навіть вони можуть бути використані, наприклад в українській програмі безпілотників.
Українське керівництво нагадує, що наші військові вже звикли працювати зі старими зразками (наприклад, тими ж радянськими), і в теперішніх умовах, коли відбувається затримка міжнародної допомоги, вони готові взяти на себе ці ризики.
Зокрема, цю ідею активно просував керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов, наприклад в інтерв’ю GlobalNews, що поширило багато канадських ЗМІ.
Хай там як, а питання передачі ракет CRV7 вкотре спричинило значну дискусію в канадських політичних колах. Але водночас воно поляризувало погляди партійних та урядових представників. І це змушує шукати відповідь на запитання: що не так із військовою допомогою Канади?
Підтримка під тиском пацифізму
Канада входить у десятку найбільших донорів фінансової, гуманітарної та військової допомоги Україні.
Відсутність ствердної відповіді, але й заперечення щодо передачі ракет викликало непорозуміння не лише в української сторони, але й в канадської опозиції, яка наголошує, що передача ракет є вигідною для обох сторін – українці отримають необхідну зброю, а канадійці уникнуть витрат на її утилізацію.
Натомість ліберали звинуватили опозицію в тому, що вона політизує питання постачання ракет, бо воно є доволі технічним.
“Українці повинні залишатися вдячними за цю підтримку, попри подібні труднощі, які, втім, сьогодні виникають у багатьох країнах. Водночас ми також повинні розуміти, що, на жаль, допомога Україні стає питанням багатьох внутрішніх дебатів. А це означає, що ми повинні краще прораховувати ці ризики, діяти на випередження, більше комунікувати та формувати інституційні механізми забезпечення підтримки”, – пише Дмитро Шеренговський.
Крім того, лунають запитання, чому Канада досі не передала Україні обіцяні ще з минулого року комплекси ЗРК NASAMS.
“Щодо останнього, то Канада дійсно сплатила уряду США кошти за виробництво цих систем протиповітряної оборони, за які він повинен був законтрактувати виробників безпосередньо. Ця схема дозволяла уникати чергових дозволів на використання американської зброї третіми сторонами. Однак віз і досі там”, – ідеться у статті.
Іншим свідченням, що двопартійна одностайність щодо допомоги Україні почала давати тріщину, став минулотижневий розгляд у Палаті громад питання оновлення канадсько-української торговельної угоди.
Читайте також: Канада передасть Україні сотні дронів на $95 мільйонів
Ймовірно, з наближенням виборів 2025 року кількість розходжень позицій тільки зростатиме.
То в чому ж полягає проблема з канадською військовою допомогою?
Попри свою відверто проукраїнську позицію, питання надання чи навіть продажу летальної зброї є одним із важких питань для уряду канадських лібералів. Починаючи з 2014 року, Канада з низки причин експортувала здебільше нелетального озброєння.
Найперше, Канада традиційно займає більш пацифістську позицію в міжнародних відносинах, ніж інші партнери по НАТО. Україна є радше винятком з цього правила, адже ми отримали військову допомогу. Натомість попередні обіцянки Канади, наприклад іракським курдам у розпал боротьби з ІДІЛ у 2016 році, так і не були реалізовані.
По-друге, в канадському політикумі точаться значні дискусії про те, що зброя може потрапити до рук неправомірних збройних формувань у кожному випадку військової допомоги. Ця ж риторика була присутня навіть під час прийняття рішень щодо допомоги Україні у 2022 році.
Інша причина – бюджетні обмеження. Канада має відносно невеликий оборонний бюджет, що значно скорочує її можливості надання військової допомоги, у порівнянні з тими ж США чи Великою Британією.
Проте найбільшою проблемою, що гальмує саме військову підтримку України та провокує непотрібну політизацію цього питання різними партіями, є відсутність у Канади чіткої стратегії цієї допомоги, йдеться в публікації.
Угода про “безпекові гарантії” чи “запевнення” з описаною механікою підтримки може значно структурувати роботу теперішнього та майбутнього канадського уряду і позбавити його нерішучості.
На тлі послаблення суспільного тиску потреба адвокації наших інтересів, що на рівні різних гілок української влади, що на рівні громадянського суспільства, знову загострюється.
Джерело: Європейська правда
