Оксана Линів – про місію українських музикантів за кордоном та конкуренцію з росіянами

Дата:

Українським артистам за кордоном доводиться конкурувати не лише за місце на провідних світових сценах, а й за увагу до власної культури. Водночас російські виконавці й досі мають значно ширшу присутність та підтримку в міжнародному музичному середовищі.

Українська диригентка Оксана Линів в інтерв’ю «Голосу Америки» розповіла, чому не варто розраховувати на особливе ставлення через війну, як вона використовує міжнародне визнання для популяризації української музики та чому важливо не відмовлятися від співпраці з інституціями, які підтримують Україну.

«Не всіх українських артистів зустрічають з відкритими обіймами»

Зараз Оксана Линів знову працює на сцені Метрополітен-опери в Нью-Йорку – цього разу над постановкою опери Джакомо Пуччині «Тоска». Раніше вона диригувала цим твором у Королівському оперному театрі Ковент-Гарден у Лондоні, Баварській державній опері, а також на сценах Токіо, Болоньї, Парижа та Берліна. Однак особливе місце серед цих постановок для неї посідає перший досвід роботи над оперою в Одеському національному академічному театрі опери та балету.

Диригентка звернула увагу, що війна не означає автоматичного відкриття всіх дверей для українських артистів. Попри міжнародну увагу до України, російські виконавці залишаються значно численнішими на провідних сценах і мають потужнішу підтримку – як публічну, так і неформальну.

«Не всіх українських артистів зустрічають з відкритими обіймами! І ми думаємо, що українці зараз отримують більше шансів. Навпаки, подивіться, будь ласка, що російських артистів у світі в рази більше, і вони мають набагато сильнішу підтримку, не тільки офіційну, відкриту, але і приховану. І набагато менше, на пальцях двох рук, можна порахувати українські прізвища, які також виступають регулярно на цих міжнародних сценах».

Як українські артисти можуть просувати культуру за кордоном

Власне міжнародне визнання Линів намагається використовувати як можливість розширювати присутність української музики у світі. Під час роботи з оркестрами та театрами вона пропонує включати до програм твори українських композиторів.

«Я всюди пропоную додавати до програми українські твори. І це для мене дуже важливо. Я дуже вдячна всім оркестрам, які довіряють мені. І часто вони вперше чують прізвище композитора або навіть цей твір ще не існує, він тільки пишеться. Але вони вже погоджуються його програмувати і ставлять його у свій сезон. І таким чином для мене є дуже важливо відкривати світові Україну, українську культуру».

Диригентка вважає, що міжнародна присутність українських митців має виходити за межі розповідей про війну та гуманітарні трагедії. Світ повинен знати Україну не лише через новини про російську агресію, а й через її історію, мистецтво та культурну спадщину. На думку Линів, українська культура має достатньо глибини й самобутності, щоб не просто бути представленою на світових майданчиках, а й збагачувати міжнародне мистецьке середовище.

Вона також наголосила, що культурна місія не обмежується виконанням національного репертуару. Кожен український артист, який стає частиною сезону відомого театру чи оркестру, представляє там не лише себе. У програмках публіка бачить його ім’я, біографію, навчальний заклад і професійний шлях. Таким чином, виконавець знайомить аудиторію з українською музичною освітою та її рівнем.

Линів переконана, що кожен свідомий український митець може використати свою професійну діяльність для поширення знань про країну – через вибір творів, залучення українських колег або якісне виконання власної роботи.

Про співпрацю з Метрополітен-оперою

Окремо диригентка пояснила, як поєднує професійну діяльність із власною позицією щодо російської культури. За її словами, запрошений артист не завжди має інформацію про весь склад учасників проєкту та не може впливати на рішення театру щодо інших виконавців.

Як приклад вона навела Метрополітен-оперу, яка, на її оцінку, послідовно підтримує Україну. Зокрема, театр присвячує українській темі спеціальні проєкти, інвестує в культурні ініціативи та демонструє солідарність із країною. Линів згадала й відкриття сезону з виконанням українського гімну, під час якого присутні підвелися.

Під час першого запрошення диригентки до Метрополітен-опери серед учасників постановки була російська співачка. Однак Линів вважала, що відмовлятися від співпраці з театром через це було б неправильним з огляду на його реальну підтримку України. Вона зауважила, що така відмова могла б виглядати як невдячність до інституції, яка докладає значних зусиль для допомоги українцям.

Важливим підтвердженням цієї підтримки диригентка назвала плани театру на 2028 рік. Тоді Метрополітен-опера готує прем’єру українського твору – опери «Мати Херсона» композитора Максима Коломійця. За словами Линів, це має стати безпрецедентною подією, адже театр інвестує значний бюджет у постановку української опери. Вона висловила сподівання, що цей проєкт стане прикладом для інших провідних культурних установ світу.

Серед професійних прагнень диригентки – частіше зустрічати українських музикантів у закордонних оркестрах і театрах. Вона хоче, щоб українські виконавці мали більше можливостей для міжнародної кар’єри: «Мені дуже сильно хочеться, щоб в майбутньому я приїжджала в різні оркестри і різні театри як гастролер і всюди зустрічала українських музикантів, щоб ми могли розквітнути як нація, і щоб український музичний репертуар став частиною всесвітнього надбання, щоб в майбутньому різні музиканти різних культур, різних національностей з цікавістю ставилися до українського репертуару».

Читайте також: “Росіяни не зможуть скасувати українську культуру”, – засновниця Ukrainian Freedom Orchestra Кері-Лінн Вілсон

на фото – Метрополітен-опера / фото з сайту Міністерства культури та стратегічних комунікацій України

Поділитись:

Підписка

Популярне

Подібне до цього
Схоже