“Друзі вважали нас дурнями”: британець із дружиною повернулися жити до Одеси попри постійні обстріли

Дата:

Після чотирьох років життя у Британії британсько-українське подружжя вирішило повернутися до Одеси, звідки виїхало на початку повномасштабного вторгнення. Попри російські атаки, повітряні тривоги та небезпеку, 74-річний Джон Голмс і його 64-річна дружина Лілія переконані: їхнє місце вдома.

Своїм рішенням вони здивували навіть друзів, які не приховували занепокоєння. Історію подружжя розповідає BBC.

Чому британсько-українська родина вирішила повернутися до Одеси

Коли в лютому 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, Джон Голмс та його дружина Лілія залишили Одесу, побоюючись за власну безпеку. Подружжя знайшло прихисток у британському місті Галл, що в графстві Східний Йоркшир. Саме там Джон народився, виріс і досі має нерухомість.

До переїзду чоловік прожив в Україні близько 30 років. Тут він познайомився з Лілією, а разом вони облаштували побут і розвивали власну справу у сфері морських перевезень.

За чотири роки перебування у Британії Лілія кілька разів ненадовго поверталася в Україну, щоб побачитися з рідними.

«Після п’ятої поїздки я повернувся до неї й сказав: «Можливо, нам варто повернутися разом», – пригадав Джон.

Так у травні 2026 року подружжя знову оселилося в Україні. За словами чоловіка, вони дуже раді, що наважилися на цей крок.

Життя під обстрілами: подружжя облаштувалося неподалік Одеси

Нині Джон і Лілія мають квартиру в центрі Одеси, неподалік офісу своєї компанії, а також будинок у селі приблизно за 32 кілометри від міста.

Через регулярні російські атаки подружжя вирішило проводити більшу частину часу саме за містом. Однак навіть там вони не можуть почуватися цілком безпечно: повітряні тривоги лунають часто, а вночі чути безпілотники.

Джон розповів, що після перехоплення російських дронів їхні уламки навіть падали на територію домоволодіння. Подружжя показало журналістам фрагменти металу, які, на їхню думку, належать збитому безпілотнику.

«Щоночі можна почути, як над головою пролітають дрони. У нашому саду вже падали уламки російських безпілотників після того, як їх перехоплювали», – зазначив британець.

Водночас небезпека не змусила родину знову залишити Україну. Джон і Лілія кажуть, що після повернення їх особливо вразила стійкість місцевих жителів, які намагаються продовжувати звичайне життя попри війну.

«Життя триває. Воно мусить тривати. Війна стала частиною життя», – пояснила Лілія.

Вона звернула увагу, що українські діти продовжують ходити до школи навіть під час повітряних тривог, а дорослі намагаються не залишатися без справ. Саме так робить і їхня родина: працює, вирощує полуницю, дивиться телевізор та шукає заняття, які допомагають відволіктися від війни.

Джон також висловив захоплення українцями, з якими познайомився після повернення, назвавши їх неймовірними людьми, до яких відчуває глибоку повагу.

Як війна вплинула на роботу та повсякденне життя

Попри радість від повернення, подружжя визнає, що життя в Україні залишається непростим. Особливо відчутно війна позначилася на їхньому бізнесі, пов’язаному з морськими перевезеннями.

До повномасштабного вторгнення через одеський порт експортували значні обсяги зерна. Однак через російські атаки логістичні маршрути змінилися, і тепер частина вантажів прямує до Дунаю.

За словами Джона, обсяг роботи суттєво скоротився, проте компанії вдається утримуватися на плаву завдяки замовленням із Греції.

Подружжя також готується до чергової зими в умовах війни, коли українці стикаються з перебоями в електропостачанні та опаленні. Поки що родині щастить: їхнє житло обладнане газовим центральним опаленням, робота якого не постраждала від російських атак. Водночас вони розуміють, що багато інших українців опинилися в значно складніших обставинах.

Британець зауважив, що українці продовжують демонструвати неабияку стійкість, однак тривала війна та постійні атаки виснажують суспільство. Людям дедалі складніше знаходити роботу, а повсякденне життя залишається сповненим труднощів.

За його спостереженнями, українці налаштовані зберегти свою державу, незалежність і демократичні свободи. Утім бажання завершити війну не означає готовності погодитися на будь-які умови. Людей, з якими він спілкується, непокоїть передусім те, чи буде Україна захищена від нового російського нападу в майбутньому: «Ми не хочемо, щоб росіяни повернулися через два-три роки й спробували все знову».

Читайте також: Британець через 30 років знайшов свою родину в Україні: історія Майкла Яворського

фото: John Holmes

Поділитись:

Підписка

Популярне

Подібне до цього
Схоже