Фотограф із Белфаста Конал Кірні, який висвітлює конфлікти в різних країнах, під час роботи на фронті в Україні потрапив у російську засідку. Про свій досвід він розповів ВВС.
За його словами, платформа United24, що фінансується українським урядом, доручила фотографу приєднатися до підрозділу для документування їхньої роботи. Це мала бути проста розвідувальна місія вздовж лінії фронту. Проте він разом з групою військових потрапив під ворожий обстріл, який тривав 14 годин.
Він каже, що йому “пощастило залишитися живим”, оскільки фотограф отримав численні поранення.
«Це як залежність»
Конал Кірні зізнається: його завжди цікавило те, як документується історія війни та конфлікту.
Через свою роботу він мандрував світом, але його перші спроби фотографувати конфлікти були набагато ближче до дому, наприклад, «різноманітні заворушення та паради» в Белфасті.
Пізніше він переїхав до Берліна, де висвітлював протести та заворушення. Фотограф також працював під час «революції парасольок» у Гонконзі, а також виборів у Лівані 2022 року.
«Це схоже на залежність. Ти женешся за цим шумом, – сказав фотограф. – Ви все ще відчуваєте щирий інтерес до теми, але є хвилювання, особливо коли ситуація абсолютно божевільна, і ви виходите неушкодженим з чудовими фотографіями. Це, безумовно, те, за чим іноді ти занадто багато ганяєшся».
Пан Кірні вперше відвідав Україну в 2018 році і сказав, що «миттєво закохався в країну».
Коли через п’ять років почалася війна, він сказав, що йому довелося повернутись: «Це був прямий потяг з Берліна до українського кордону; за тиждень я був на російському кордоні».
Пан Кірні був одним із останніх журналістів у Бахмуті, українському місті, захопленому російськими військами в лютому 2023 року. Він бачив і пік битви, і вхід російських військових у місто.
Він також був свідком просування росіян в районі Авдіївки, а також облоги Харкова.
У травні він та його колега приєдналися до підрозділу «Кайфарікі», українського військового угруповання, яке складається з лівих уболівальників ФК «Арсенал» Київ.
З міркувань безпеки він приховав конкретні подробиці про місце, хоча підтвердив, що це сталося на Донбасі.
У день, коли вони потрапили у пастку, російські військові визначили дислокацію їхнього підрозділу та спланували атаку. Спершу його підрозділ бомбардували три години.
“Коли це закінчилося, колона танків в’їхала в наше місто. Почалося пекло”, – пригадує він.
Це спричинило 14-годинну перестрілку, артилерійські запли та удари безпілотниками.
За підрахунками пана Кірні, російських солдатів було близько 70 проти восьми українських бійців.
Він згадав, що росіяни були настільки близько, що він чув, як вони виробляють стратегію.
Запитавши командира, яким має бути план, він відповів: «Смерть не є частиною плану. Ми збираємося втекти, але це, мабуть, не спрацює».
Ворог переважав їх чисельністю, у групі були поранені, а боєприпаси швидко закінчувались. Їхня ситуація була нестерпною.
«Я змирився, що я мертвий», — сказав Кірні.
Коли він запитав, як почувається один із поранених бійців, той відповів лише: «Я нічого не відчуваю, ми вже мертві».
«Всі постраждали, – продовжує фотограф. – Ми чули, як росіяни кричали про нашу кров. Був момент, коли командир сказав: «Це, мабуть, воно». Коли ви чуєте щось подібне, я згадую своє життя і думаю: «Я добре прожив».
Вночі група вирішила виходити. Підрозділ пробіг три кілометри, весь час стикаючись з російською зброєю: «Як вони не вдарили нікого з нас, це вже не дивно».
Згодом група втекла поза досяжність російських гармат і була врятована українськими військами.
Вони вижили без втрат.
«Я точно один із щасливчиків», — сказав фотограф.
Кірні додав, що під час засідки почув, як його товариші постійно повторюють фразу, яку він не міг зрозуміти. «Коли її нарешті переклали, я дізнався, що те, що хлопці говорять один одному – «Я люблю тебе».
Чоловік після перепочинку вже повернувся в Україну, щоб наздогнати підрозділ, який зараз знову на передовій: «Я зустрів їх усіх. Вони були в гарному настрої».
Раніше фотограф Ліберов провів “тридцять годин на нулі з піхотою” і показав, як це було.
Джерело: ВВС
