Понад 350 військових ЗСУ із найскладнішими випадками ампутації отримали протези в американській клініці Protez Foundation. Її заснували волонтери-діаспоряни з Мінесотти після початку повномасштабного вторгнення, пише “Голос Америки”.
Команда Protez Foundation об’єднала висококваліфікованих фахівців зі США та України, щоб забезпечувати протезування тим, у кого мало шансів повернутись до нормального життя.
На сьогодні фонд вже має три клініки, а великі американські університети відправляють до них студентів на стажування.
У клініку привозять пацієнтів з украй важкими випадками ампутації – і попри все ставлять на ноги. Наприклад, VoA розповідає про 40-річного Євгена, бійця Сил спеціальних операцій родом з Києва. Він займався бізнесом до 2014 року, потім служив у Нацгвардії, а в 2022-му приєднався до ССО. Через рік підірвався на міні і втратив обидві ноги.
У нього висока ампутація, і спершу головний протезист клініки та один із її засновників Яків Градінар не був впевнений, чи зможе військовий коли-небудь ходити із настільки важким випадком.
“Не обіцяючи нічого, ми зробили зі свого боку максимально, і він дуже багато активно ходить, кожен, кожен день, – розповів Яків Градінар. – Звичайно, це не така хода, якщо б пацієнт був із довгими культями. Взагалі ампутації вище коліна, парники, вони використовують 240% енергії, в порівнянні з нами. Тобто це дуже енерговитратно. Плюс, якщо культі короткі, енерговитрати іще вищі, тому шанс на те, щоб протезування було успішне, низький. Але ми його не списали, ми йому дали шанс, і це дуже важливо”.
“Був шокований, скільки лікарів і медсестер працюють у США на будівництві, в таксі…”
Сам Яків Градінар, будучи молодим ортопедом-травматологом емігрував із Закарпаття до США 17 років тому.
Спочатку, розповідає, було дуже важко знайти себе в професії.
“Приїхавши, я був шокований, скільки лікарів і медсестер працюють у США в траковому бізнесі, на будівництві, в таксі… Я однозначно не хотів закопувати свій талант. Але побачивши, наскільки важко стати ортопед-травматологом, я хотів щось близьке до цього. Почав волонтерити в Shreiners hospital, вступив в University of Hartford, у Коннектикуті. Я його закінчив, і так по трохи почав працювати протезистом”, – розповів Градінар.
Навчання в університету йому оплатила клініка, де він волонтерив. Пізніше Яків мав відпрацювати ці кошти.
“У мене завжди було таке, що Україна вклала в мене гроші, а я мало повернув назад. … І коли війна почалася, мені згадалось, що нема випадковості в тому, що я українець, що я знаю протезування, і що Україні дуже потрібне протезування”, – каже протезист.
Після 24 лютого 2022 року Яків запросив на розмову знайомого Юрія Арошидзе, з яким вони колись допомагали з протезуванні одному військовому. Так у Якова вдома народилась ідея створити організацію Protez Foundation.
За понад два роки існування фонд зібрав близько 7 мільйонів доларів пожертв. Вони привозять на навчання до США українських протезистів, а в американській клініці залучають до волонтерства лікарів, терапевтів, психологів, реабілітологів.
Щоб зменшити вартість самих протезів, ProtezFoundation закуповує компоненти зі знижками, а самі протези збирають самостійно в лабораторії клініки.
Один із найбільш досконалих та найдорожчих на ринку протезів – мікропроцесорне коліно, розповідають в клініці, коштує близько 140 тисяч доларів за ногу. Утім, для українських ветеранів такий протез був би десь на 60% дешевший, тому що фонд купує запчастини зі знижками і волонтери самі виготовляють протези.
На сьогодні Protez має три протезні клініки. Дві з них в Україні – у Києві та у Сваляві, де проводять менш складе протезування. До США привозять лише людей зі складними випадками ампутації.
У списку очікування на сьогодні – понад 2 тисячі людей, каже Яків. Втім запевняє, якщо в ампутованого є кошти на запчастини для протезу, він потрапить до США поза чергою.
“Маючи обмежені кошти, ми кажемо: хлопці, якщо у вас є, наприклад, хтось з родичів, хтось відкрив на вас банку, і у вас є якісь закумульовані там кошти, або є інші фонди, які хочуть вам допомогти, ми відкриті до того, щоб вам допомогти, щоб ми без черги взяли цих людей, бо вони мають фінансування на запчастини”, – розповів Градінар.
Поза чергою також протезують жінок та дітей, незалежно від того, чи пов’язана втрата кінцівки з війною, чи ні. Організація платить також за візи для ампутованих, переліт до США, проживання, харчування, щоденну реабілітацію.
Найбільшими донорами Protez Foundationє кілька американських організацій. Надходить і велика кількість донатів з України. Середній донат, за підрахунками волонтерів – 73 долари.
“Поставити людині протез – це лише початок”
За словами протезиста Якова Градінара, поставити людині протез – це лише початок.
Найважче, каже він, навчити тіло працювати зі штучними кінцівками. Протез не замінить справжню ногу або руку, але він допомагає людині максимально повернутись до нормального життя.
“Все залежить не тільки від протезування, дуже залежить від відданості фізичній терапії, наскільки ми активно займаємося, щоб використати максимально ці протези… Один із військових якось запитав: Якове, чи я зможу підкинути свого сина? Бо він чекає, коли я приїду, щоб я його підкинув. І дійсно, прилетівши, його сім’я зустрічає його в аеропорту в Лондоні, і він підкидає цього свого сина, і я в цей момент я побачив, що вони хочуть максимально повернутися до свого життя”, – каже Яків Градінар.
Читайте також, як лікар з Едмонтона допомагає українцям з важкими травмами внаслідок війни
