Польща, Чехія та Швеція очолили список європейських країн, які за час повномасштабної війни ухвалили найбільше рішень про повернення громадян України за межі ЄС і Шенгенської зони.
За даними Євростату станом на 30 вересня, які наводить NV, упродовж 2022–2026 років щодо 4 210 українців було ухвалено рішення про повернення за межі Шенгенської зони. Йдеться не лише про людей, які отримали статус біженців або тимчасовий захист.
Підстави для таких розпоряджень можуть бути різними. Серед них — незаконний в’їзд або перебування в країні, відсутність необхідних документів, візи чи дозволу на проживання, а також перебування після завершення терміну їхньої дії.
Рішення про виїзд можуть також ухвалювати після відмови в наданні притулку або у випадках, коли перебування людини вважають загрозою громадському порядку, громадській чи національній безпеці.
При цьому сам факт ухвалення рішення ще не означає примусового видворення. Людина може виїхати добровільно.
Які країни найчастіше ухвалювали рішення про повернення українців
Польща суттєво випереджає інші держави за кількістю ухвалених рішень — 2 885.
До першої п’ятірки також увійшли:
- Чехія — 430 рішень;
- Швеція — 220;
- Швейцарія — 155;
- Словаччина — 100.
Далі у списку — Норвегія (90), Угорщина (85), Португалія (45), Данія (40) та Литва (35).
Статистика за останні роки свідчить про збільшення кількості таких рішень. Зокрема, у 2023 році їх було 430, у 2024-му — 465, а у 2025-му показник зріс до 1 345.
За перший квартал 2026 року зафіксували ще 540 рішень.
Зауважимо, що наразі жодна країна ЄС не запроваджувала політики примусового повернення українських біженців в Україну. Водночас громадяни України можуть отримати індивідуальне рішення про виїзд через порушення міграційних правил або з інших передбачених законом підстав.
Хто може опинитися під загрозою депортації
Насамперед це стосується українців, які нелегально потрапили до Шенгенської зони. Йдеться про перетин зовнішнього кордону поза офіційними пунктами пропуску або іншими способами, що порушують встановлені правила в’їзду.
Друга категорія — особи, які скоїли кримінальні правопорушення або становлять загрозу громадському порядку чи безпеці. У таких випадках рішення щодо подальшого перебування може залежати від характеру порушення, обставин справи та законодавства конкретної держави.
Третя група — люди, які в’їхали до ЄС із підробленими документами або навмисно надали неправдиву інформацію про себе. Використання фальшивих документів чи свідоме приховування важливих даних може поставити під сумнів законність перебування в країні.
Примусове видворення з країни ЄС не обов’язково передбачає повернення саме до України. Залежно від ситуації людину можуть направити до третьої країни, якщо для цього є відповідні правові підстави.
Крім того, після видворення людині можуть заборонити в’їзд до країн Шенгенської зони на певний період. Інформація про таку заборону може бути внесена до Шенгенської інформаційної системи (SIS), що надалі впливатиме на можливість легально перетинати кордони країн Шенгену.
Читайте також: За що українців можуть депортувати зі США: головні причини
фото: Rudenko Alla / Shutterstock
