Дарія Вершиленко — одна з тих українців, які через війну вимушено виїхали за кордон і відкрили там власну справу. Їй вдалося вирватися з окупації та переїхати до США. Свою історію вона розповіла MC.Today.
Чоловік Дарії працював у міжнародній IT-компанії, і 2021 року йому запропонували перевестися до американського офісу. Павло погодився, а Дарія залишилася в Україні, щоб завершити справи та переїхати пізніше разом із дітьми.
На 23 лютого 2022 року в неї були вже куплені квитки, однак наступного дня почалася війна, і плани кардинально змінилися. Разом із сім’єю вона опинилася в окупації в селі на Київщині. Виїхати було надзвичайно складно, але батько Дарії наважився провести її з дітьми через ліс. Це була ризикована подорож, оскільки на дорогах діяли ворожі блокпости, а багато українців, які намагалися вибратися з окупації, потрапляли під обстріли.
“Було страшно, бо там ми зіштовхнулися з російським танком та окупантами. На щастя, вони нас не розстріляли, тож ми добралися до Києва”, – пригадує жінка.
Звідти вони евакуювалися до Польщі, а потім – до США, де їх уже чекав чоловік.
Адаптація в Штатах та заснування “Daddy’s Home”
Опинившись у новій країні, Дарія зіткнулася з багатьма труднощами. Вона не володіла англійською на високому рівні, їй було важко адаптуватися до місцевого способу життя та знайти заняття, яке б приносило задоволення. Зізнається: вона ще не адаптувалася до нової країни.
“Люди, які раніше переїхали до США, розповідають, що для цього потрібно близько 10 років. Наша сім’я стикнулася з багатьма викликами: мовним бар’єром, чужою культурою та менталітетом, повільнішим ритмом життя тощо”.
За її словами, у планах було пожити в США лише три роки. Однак незабаром зрозуміла, щопотрібно знайти своє місце в новому середовищі.

Дарія завжди любила організовувати дитячі свята, тому вирішила перетворити своє хобі на бізнес. Так у США з’явилася агенція “Daddy’s Home”, яка спеціалізується на проведенні заходів для дітей. Завдяки українському підходу до організації свят її бізнес швидко почав набирати популярності серед місцевих жителів.
Проте, попри успіх, вона зазначає, що американська культура значно відрізняється від української. Люди в Оклахомі, куди вони переїхали, більш розмірені, вони не звикли до активного темпу життя, який був у Києві. Це стало для Дарії викликом, оскільки їй довелося перебудовувати власні підходи до роботи та життя загалом.
“Там дещо інший формат святкування днів народжень: через спеку влітку їм не потрібні аніматори чи іграшки. Найпопулярніше – водні гірки, тому там працюємо в цьому напрямку, – розповідає Дарія. – Зараз ми займаємося орендою надувних батутів, гірок та розважальними програмами з аніматорами. Лише за перших 4 місяці роботи ми зробили 100 свят та відбили третину вкладень”.
Вона додала, що відкрити агенцію коштувало близько 50 тисяч доларів.
Майбутні плани: повернення в Україну
Хоча життя в США склалося досить добре, Дарія не відмовляється від ідеї повернення до України. Ба більше, вона мріє відкрити в Києві дитячий табір, який би допомагав дітям розвиватися та набувати нових навичок.
“Ми плануємо зробити це на гроші, які заробимо в США. І навіть якщо ми будемо жити на дві країни, я хочу більшість ранків зустрічати на Подолі в Києві”, – акцентує жінка.
Дарія зізнається, що хоч США дали їй нові можливості, Київ назавжди залишиться її домом. Вона хоче повернутися, як тільки це стане можливим, і зробити свій внесок у відновлення країни.
До слова, жінка також веде YouTube-блог “З Нуля в США”, де публікує інтерв’ю з українцями, які переїхали в США та почали будувати життя або бізнес заново.
Читайте також: З Бучі до Чикаго: історія української біженки про травму війни та еміграцію