Жінка, яка втекла від великої війни в Україні у перші дні російського вторгнення, сподівається, що відкриття одного з найстаріших пабів у південному Уельсі допоможе підняти місцеву економіку.
Владислава Крапивка покинула свій дім у Києві разом із молодшим сином після російського вторгнення у 2022 році, йдеться в публікації ВВС. Вона опинилася у місті Ньюпорт на південному сході Уельсу, а за півтора року взяла в оренду паб The Lamb.
“Є пляшка вина з Бахмута… Цього ігристого більше немає”
Паб у центрі міста закрився у 2023 році, але знову зустрічав відвідувачів на день Святого Давида 1 березня цього року. Усі вихідні тут лунала жива музика, паб святкував своє 160-річчя.
Владислава керувала ремонтом будівлі, що є пам’ятником архітектури ІІ категорії. 25 000 фунтів стерлінгів (понад 34 000 доларів) на реконструкцію зібрали друзі жінки. Каже, одразу звернула увагу на паб, щойно приїхала до міста.
“Мені подобається Ньюпорт, я бачу в цьому місці великий потенціал. Мешканці Ньюпорта доброзичливі та усміхнені, – сказала Крапивка. – Але центр Ньюпорта виглядає занедбаним, я хотіла би це змінити, тут багато людей, які важко працюють, і їм потрібно мати місце, куди вони можуть прийти і де їх гарно обслужать”.
Тоді броварня Tiny Rebel у Ньюпорті оголосила, що наприкінці березня закриває свій бар на Хай-стріт, пояснивши це тим, що кількість відвідувачів зменшилася, а витрати зросли.
У пабі The Lamb тепер представлені крафтові елі, лагери, сидри та інші спиртні напої з Уельсу й решти Великобританії. Тут також буде алкоголь з України.
“Одна з горілок дійсно унікальна, але я її не продам, тому що заводу, де її виробили, більше не існує, він був на території, яку розбомбили, – каже Владислава. – У мене також є пляшка шампанського з Бахмута, де був завод з виробництва ігристого вина, цього ігристого вина більше немає, принаймні поки що”.
Після приїзду до Ньюпорта Владислава працювала асистенткою вчителя в місцевій школі, а потім – військовим перекладачем.
Її батьки та двоє старших синів, обидва зараз студенти, залишилися в Україні, і вона не бачила їх понад два роки.
“Щодня я переглядаю новини і розмовляю з рідними, вони намагаються мене заспокоїти і кажуть, що “все гаразд. Звичайно, це дуже, дуже сумно, люди у Великобританії дуже доброзичливі та мають багато співчуття, але їм все одно важко зрозуміти, що зараз в Україні”.
“Живи зараз”
Владислава розповідає, що клієнти, які повертаються у The Lamb, радіють, що паб знову відкрився.
Колись її родина мала паб у Києві, але Владислава каже, що паби в Україні “дуже відрізняються” від британських.
“У нас немає “завсідників”, відвідувачі не часто спілкуються з людиною за барною стійкою. Мені подобається, що тут люди дійсно хочуть з тобою познайомитися, і коли ви знайомитесь, ви майже як сім’я”.
Владислава зізнається, що їй “боляче” думати про те, що буде, коли наступного року закінчиться термін її трирічного дозволу на проживання. Але вона також додає, що для неї було “важливо” не розривати зв’язків з Україною.
“Після початку війни я перестала будувати будь-які плани. Я просто зрозуміла, що мої плани можуть бути зруйновані у будь-яку мить”.
“Коли я бачу двері можливостей, я їх відчиняю. Якщо вони зачиняться, я піду до інших дверей. У мене немає жодної секунди для шкодування, адже у будь-який момент все може бути знищено, – каже жінка. – Це, мабуть, досвід усіх українців. Треба просто жити теперішнім днем, тому що наступний день може ніколи не настати”.
Радимо вам також прочитати: Сітка за сіткою. У Шотландії плетуть маскувальні сітки для українських військових
Джерело: ВВС
