Можливий дипломатичний торг навколо України, плани Дональда Трампа щодо зустрічі з лідерами росії та Китаю, новий багатомільярдний кредит від Євросоюзу й українські наземні роботи, які вже протидіють ворожим дронам. Ці теми опинилися в центрі уваги провідних міжнародних медіа за останню добу.
The Telegraph: Трамп, путін і Сі можуть обговорити обмін домовленостей щодо України та Ормузької протоки
Можлива тристороння зустріч президента США Дональда Трампа, російського диктатора володимира путіна та лідера Китаю Сі Цзіньпіна може стати майданчиком для масштабних геополітичних домовленостей. Як припускає британське видання The Telegraph, сторони можуть спробувати пов’язати врегулювання війни в Україні з питанням безпеки судноплавства в Ормузькій протоці.
За оцінкою видання, росія та Китай мають важелі впливу на Іран, зокрема завдяки військовій співпраці та закупівлям іранської нафти. Цей вплив вони могли б використати, щоб схилити Тегеран до домовленостей зі США, які гарантували б безперешкодний рух суден через стратегічно важливу протоку.
У такому разі Вашингтон, як припускає The Telegraph, міг би піти на поступки москві щодо України. Серед можливих сценаріїв називають спробу повернутися до так званого мирного плану з 28 пунктів, який раніше просував американський представник Стів Віткофф. Документ передбачав низку поступок росії, зокрема обмеження української армії та відмову Києва від територій, які російські війська навіть не змогли окупувати.
Старший науковий співробітник Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI) Тім Вілласі-Вілсі вважає, що потенційна домовленість могла б стати вигідною для всіх трьох лідерів із погляду їхніх політичних інтересів. Трамп отримав би можливість оголосити про дипломатичний успіх у відносинах з Іраном, путін – домогтися вигідного для москви завершення війни, а Сі Цзіньпін – посилити міжнародний авторитет Китаю.
Водночас у The Telegraph застерігають, що можливості трьох держав нав’язувати власні рішення Україні та іншим країнам не варто переоцінювати.
Bloomberg: Трамп може не порушувати питання України під час зустрічі з путіним і Сі
Президент США Дональд Трамп вирушає на тристоронню зустріч із лідерами росії та Китаю на тлі посилення внутрішньополітичного тиску. За оцінкою Bloomberg, це може вплинути на порядок денний переговорів і змусити американського президента зосередитися насамперед на демонстрації власного міжнародного авторитету.
Останнім часом адміністрація Трампа зіткнулася з кількома політичними проблемами. Серед них – серйозна поразка республіканців на проміжних виборах до Конгресу США та скандал навколо керівника Nvidia Дженсена Хуанга, якого пов’язують із можливими контактами з китайською шпигункою.
На цьому тлі зустріч із Сі Цзіньпіном і володимиром путіним може стати для американського президента нагодою продемонструвати, що внутрішні труднощі не послабили позицій Вашингтона на міжнародній арені.
Bloomberg звертає увагу, що Трамп і раніше намагався налагоджувати відносини з російським і китайським лідерами, попри принципові розбіжності між країнами. Водночас його спроби заручитися прихильністю путіна та критика на адресу президента України Володимира Зеленського викликали негативну реакцію.
Колишній посол США в Азійсько-Тихоокеанському економічному співробітництві Курт Тонг зазначив, що президенти, які стикаються з перспективою втрати політичного впливу, нерідко використовують зовнішню політику для демонстрації своєї сили. На його думку, Трамп також може скористатися міжнародною поїздкою, щоб підтвердити статус США як одного з головних світових гравців.
Таким чином, питання України може відійти на другий план під час переговорів, оскільки американський президент буде зацікавлений передусім у власних дипломатичних досягненнях.
FT: ЄС готує для України кредит на €45 млрд, але не всі країни готові його підтримати
Європейська комісія планує запропонувати країнам Євросоюзу новий механізм фінансування України обсягом близько 45 млрд євро. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на джерела, обізнані з підготовкою ініціативи.
Очікується, що відповідну пропозицію представлять державам-членам 18 листопада. Кошти планують залучити під гарантії бюджету ЄС за механізмом, подібним до того, який використовували для попереднього кредитування України на 90 млрд євро.
Необхідність додаткової фінансової підтримки пояснюють зростанням потреб українського бюджету. Посилення російських обстрілів, руйнування інфраструктури та наслідки війни збільшили дефіцит коштів, який потрібно покрити протягом поточного й наступного років.
Однак нова ініціатива зіткнулася з політичними перешкодами. Чехія, Словаччина та Угорщина раніше домоглися звільнення від сплати відсотків за попереднім кредитом на 90 млрд євро. Тепер ці держави разом із Болгарією заявили про небажання брати участь у подальшому фінансуванні України.
Для затвердження нового кредиту обсягом 45 млрд євро необхідна підтримка всіх 27 країн Євросоюзу. Через позицію окремих урядів канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пригрозив заблокувати погодження наступного семирічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки, якщо всі держави-члени не долучаться до фінансової підтримки України.
Видання наголошує, що Німеччина є найбільшим чистим платником до бюджету Євросоюзу та найбільшим двостороннім європейським донором України. Натомість країни, які виступають проти подальшого фінансування, отримують із бюджету ЄС більше коштів, ніж сплачують до нього.
Водночас є й позитивні новини щодо фінансової підтримки України. Рада Європейського Союзу схвалила рішення, яке відкриває шлях до отримання Україною майже 8 млрд євро в межах програми Ukraine Facility, розрахованої на 2024–2027 роки. З цієї суми близько 5 млрд євро передбачено з ресурсів позики на підтримку України у 2026 році. Про це повідомила Рада ЄС у своєму пресрелізі.
Business Insider: українські наземні роботи почали збивати FPV-дрони на фронті
Україна розширює застосування наземних роботизованих комплексів у бойових умовах. Тепер такі системи використовують не лише для логістики та евакуації поранених, а й для протидії російським безпілотникам. Про це пише американське видання Business Insider.
За інформацією журналістів, українські військові дедалі частіше залучають роботизовані платформи замість людей у так званій «кіл-зоні» – просторі поблизу лінії фронту, де постійна загроза атак дронів робить пересування особливо небезпечним.
Українські розробники та виробники також удосконалюють технічні можливості таких машин, зокрема оснащують їх засобами для боротьби з безпілотниками.
Керівник відділу робототехнічних систем батальйону «Вовки Да Вінчі» Олександр Ябчанка розповів Business Insider, що російські дрони залишаються однією з найсерйозніших проблем для українських підрозділів. На його думку, наземні роботизовані комплекси можуть стати важливим елементом захисту від таких атак.
Військовий особливо перспективним вважає використання роботів для контролю низьковисотного повітряного простору. Якщо вдасться ефективно захищати військових від ворожих безпілотників, це може суттєво змінити характер бойових дій уздовж лінії зіткнення.
Business Insider також звертає увагу на ширше застосування роботизованих систем у зоні інтенсивної активності дронів. Вони вже виконують завдання з доставки вантажів, евакуації поранених та забезпечення підрозділів. Частина платформ отримує озброєння й засоби радіоелектронної боротьби, що дозволяє використовувати їх безпосередньо для протидії ворожим безпілотникам.
Розвиток таких технологій може зменшити ризики для українських військових і дати змогу виконувати небезпечні завдання без безпосередньої участі людей.
Читайте також: Путін не зміг перемогти ЗСУ та залучити Трампа: які два козирі залишилися у Кремля
фото: Shutterstock





