Росія не відмовляється від максималістських цілей війни проти України, попри значні втрати армії та невдалі спроби залучити США до тиску на Київ. Тепер кремль робить ставку на удари по українській енергетиці та можливий розкол у Європі.
Про чотири ключові розрахунки путіна, два з яких уже не виправдалися, пише The Wall Street Journal. Які ще козирі залишились у кремля?
Дві ставки путіна, які не спрацювали
Перший розрахунок російського президента полягав у тому, що армія зможе перемогти Україну безпосередньо на полі бою. Однак навіть значні втрати особового складу та військової техніки не принесли росії вирішального результату.
За інформацією The Wall Street Journal, протягом 2026 року російські війська просувалися на сході України найповільніше від початку повномасштабного вторгнення. Спроби оточити українські позиції на Донеччині не дали очікуваного результату, а ЗСУ продовжують утримувати оборону, попри нестачу особового складу.
Масштаби російських втрат також залишаються значними. За даними Росстату, отриманими хакерами, пов’язаними з Україною та білоруською опозицією, від початку великої війни росія могла втратити понад 450 тисяч військових убитими. Водночас деякі аналітики оцінюють кількість загиблих майже у 600 тисяч.
Одним із чинників, які стримують російський наступ, стали українські безпілотники: через велику кількість українських дронів російська армія може розраховувати на помітні просування переважно за несприятливої для безпілотників погоди.
Не справдилася й друга ставка путіна – на президента США Дональда Трампа. Після повернення до Білого дому американський лідер обіцяв швидко завершити війну. Під час однієї з розмов із Володимиром Зеленським він навіть заявляв, що Україна не має достатньо сильних карт для переговорів.
У москві сподівалися, що Трамп змусить Київ погодитися на територіальні поступки. Однак Україна не погодилася віддати росії території, які її армія досі не змогла захопити.
До того ж скорочення американської військової та фінансової підтримки України послабило й переговорні позиції самого Вашингтона. США втратили частину можливостей впливати на перебіг війни та домовленості між сторонами.
Водночас певні важелі тиску на Київ у Вашингтона залишаються. Зокрема, Володимир Зеленський повідомляв про перебої в роботі супутникового зв’язку Starlink, який компанія SpaceX Ілона Маска забезпечує у координації з Пентагоном.
Читайте більше: Starshield знову обмежує зв’язок для українських дронів: 105 конгресменів США вимагають розслідування
росія також намагалася домогтися пом’якшення американських санкцій, пропонуючи інвесторам зі США вигідні економічні проєкти. Проте ці ініціативи здебільшого не вийшли за межі переговорів. Наприкінці жовтня помічник путіна із зовнішньої політики Юрій Ушаков навіть висловив розчарування тим, що американська сторона має мало пропозицій для москви.
Засновниця аналітичної компанії R. Politik Тетяна Станова вважає, що путін незадоволений тим, що Трамп не може зробити для нього більше. Тому російський президент, імовірно, продовжуватиме війну, доки не побачить змін у ситуації в Україні або політичному ландшафті Європи.
Зима як інструмент тиску на Україну
Не досягнувши вирішального успіху на фронті, росія дедалі активніше атакує український тил. Під ударами опиняються об’єкти енергетики, склади, чорноморські порти та мости.
Стратегія кремля полягає в тому, щоб позбавити українські міста електроенергії, опалення та водопостачання, спровокувати гуманітарну кризу й завдати економіці настільки значних збитків, щоб країна не могла повноцінно функціонувати.
Поки що такі атаки не змусили Україну припинити опір. Однак тривале руйнування критичної інфраструктури може поглибити економічні проблеми, а також збільшити залежність Києва від фінансової допомоги партнерів.
Саме на виснаження української економіки та суспільства, схоже, розраховує москва, намагаючись компенсувати невдачі на полі бою.
Кремль очікує на розкол у Європі
Ще одна важлива ставка путіна – послаблення європейської підтримки України. Економічні труднощі, високі ціни на енергоносії та збільшення соціальних витрат створюють додатковий тиск на уряди європейських країн. Цим користуються політичні сили, які виступають проти подальшої допомоги Києву.
Особливу увагу аналітики звертають на президентські вибори у Франції навесні 2027 року. Перемога Марін Ле Пен може суттєво змінити позицію Парижа щодо України, адже політикиня обіцяє скоротити як французьку, так і загальноєвропейську підтримку Києва.
Водночас у Німеччині посилюється ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини», яка виступає за відновлення масштабних закупівель російського газу. В Італії проти допомоги Україні виступають окремі політики як у владній коаліції, так і в опозиції.
Європейський директор аналітичної компанії Eurasia Group Муджтаба Рахман у колонці для The Guardian застеріг, що європейські лідери можуть недооцінювати наслідки перемоги Ле Пен. На його думку, вони надто зосереджені на позиції Дональда Трампа та пошуку представника Євросоюзу для переговорів із москвою, тоді як політичні зміни у Франції можуть мати значно серйозніші наслідки для України.
Наразі Київ і далі залежить від американської зброї, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot, а також розвідувальних даних, які допомагають виявляти російські балістичні ракети. На думку Рахмана, Європа не зможе повністю замінити американську допомогу раніше ніж до 2030 року.
Якщо ж Франція змінить політичний курс, наслідки можуть виявитися значно ширшими за скорочення двосторонньої допомоги. Париж потенційно зможе заблокувати збільшення власного внеску до бюджету ЄС і перешкодити ухваленню наступного семирічного фінансового плану Євросоюзу. Під загрозою може опинитися й запланована фінансова підтримка України обсягом 100 млрд євро після 2028 року. Крім того, Франція здатна ускладнити євроінтеграційні перспективи Києва та заблокувати продовження санкцій проти росії, термін дії яких спливає в липні 2027 року. Для збереження обмежень потрібна згода всіх країн ЄС.
Читайте також: “Єдина поступка, на яку йде Путін”: чого вдалося досягти на переговорах в Абу-Дабі
фото: The White House / Х
