У передмісті Омахи, штат Небраска, українці фактично створили власну спільноту в житловому комплексі Elk Hills Apartments. Тут мешкають десятки родин, діти ходять до місцевих шкіл, дорослі вивчають англійську та облаштовують побут.
За даними видання Flatwater Free Press, приблизно кожен п’ятий мешканець комплексу Elk Hills — українець. У 216 квартирах цього житлового містечка проживають близько 40 українських родин. У певний період їхня кількість сягала 60.
Історія цієї спільноти почалася після повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. Відтоді комплекс перетворився не просто на місце проживання для українців, а й на простір взаємодопомоги, де новоприбулі знаходять житло, підтримку та знайомих зі своєї країни. Проте попри підтримку американських сусідів, багато мешканців не знають, чи зможуть залишитися у США: їхній міграційний статус залежить від подальших рішень федеральної влади.
Як у передмісті Омахи з’явилася українська спільнота
Історія Elk Hills Apartments як місця прихистку для українців розпочалася завдяки місцевій менеджерці нерухомості Ліннсі Данкер. Ще у 2013 році, коли вона разом із дідусем займалася будівництвом комплексу, познайомилася з двома українськими братами. Вони працювали субпідрядниками та укладали плитку біля входів до будинків.
Дідусь Ліннсі неодноразово відзначав їхню працьовитість, професіоналізм та освіченість. Згодом зв’язок із чоловіками перервався.
У лютому 2022 року, після смерті дідуся та початку повномасштабної війни, Ліннсі замислилася над тим, як склалася доля її колишніх знайомих. Уже за два місяці один із братів, Миколай, знову з’явився в її житті. На той момент він прихистив у власному підвалі чотири українські родини, які втекли від війни, але більше не мав можливості приймати людей.
Чоловік звернувся до Ліннсі з проханням допомогти новоприбулим знайти житло. Вона погодилася, і поступово до комплексу почали заселятися українці.
Спочатку переважно приїжджали родичі та знайомі перших мешканців. Згодом звістка про можливість оселитися поруч зі співвітчизниками поширилася серед української громади.
Завдяки випадковому збігу обставин у комплексі навіть зустрілися дві далекі родички, які раніше ніколи не бачилися в Україні. Їх познайомила американська волонтерка, яка допомагала одній із жінок оформлювати імміграційні документи.
Ліннсі Данкер спостерігала, як українці поступово облаштовували життя: знаходили роботу в місцевих компаніях, приєднувалися до церковних громад, віддавали дітей до американських шкіл. Дехто згодом переїхав в окреме житло, зокрема після створення сім’ї з громадянами США.
Втім, були й складніші історії: частина родин втрачала можливість працювати через закінчення дозволів на працевлаштування та тривале очікування їхнього поновлення.
Українці облаштовують життя, вивчають англійську та допомагають одне одному
За чотири роки після початку повномасштабної війни українці не просто знайшли в Elk Hills житло, а й створили невелику спільноту. Мешканці спілкуються у спільних чатах WhatsApp, допомагають новоприбулим із речами та дитячим одягом, підтримують одне одного в побутових питаннях.
Наприклад, коли в грудні до комплексу мала переїхати ще одна українка з немовлям, сусіди заздалегідь домовилися передати їй дитяче ліжечко для подорожей та необхідний одяг.
Важливу роль у житті громади відіграє місцева жителька Кеті Маккормак. Колишня викладачка російської мови вирішила допомагати українським переселенцям адаптуватися та двічі на тиждень проводить безкоштовні заняття з англійської в приміщенні житлового комплексу.
На уроках мешканці вчаться розумітися на повсякденних ситуаціях: як замовити ліки за рецептом, отримати результати медичних аналізів або поспілкуватися з лікарем. Для практики вони також читають англомовні книжки.
Серед учениць — 31-річна Кароліна Огнівчук, мати трьох дітей. Вона вже помічає, наскільки швидше англійську опановують її діти, які навчаються в американській школі та вільно спілкуються з однолітками. Сама жінка планує навесні продовжити навчання на мовних курсах Metropolitan Community College.
Кароліна також доглядає чоловіка, який має розсіяний склероз і пересувається на інвалідному візку.
Ще одна українська родина в комплексі — 70-річна Варвара та 72-річний Олександр Бабишкевичі. Після початку війни подружжя залишило Україну, спочатку вирушило до Польщі, де десять днів проживало в знайомих християн, а потім через Німеччину та Мехіко дісталося Сан-Дієго. Звідти вони переїхали до Омахи, де вже мешкали їхня донька та зять.
Після року спільного проживання родина вирішила шукати окреме помешкання й оселилася в Elk Hills. Тепер подружжя облаштувало квартиру сімейними фотографіями та власноруч виготовленими декоративними подушками. Увечері вони гуляють територією комплексу з іншими українцями, а сусідів пригощають домашніми пиріжками та голубцями.
Чому українці в Небрасці побоюються за своє майбутнє
Попри поступову адаптацію, життя української громади залишається невизначеним через імміграційну політику США. За даними видання, після початку повномасштабної війни до Небраски переїхали понад 2500 українців. Частина з них перебуває у країні за програмою тимчасового захищеного статусу TPS, яка дозволяє легально жити та працювати у США й захищає від депортації.
Восени 2026 року українці особливо чекали на рішення американської адміністрації щодо продовження цього статусу. Встановлений термін спливав 19 жовтня, однак напередодні цієї дати остаточної відповіді від федеральної влади не було.
Місцеві політики та громадські активісти намагалися вплинути на ситуацію. Ще у 2023 році законодавці Небраски ухвалили закон, який дозволив українцям отримувати водійські посвідчення штату. Це мало полегшити адаптацію людей, для яких відсутність можливості керувати автомобілем ускладнювала пошук роботи та вирішення побутових питань.
Губернатор штату Джим Піллен також неодноразово висловлював підтримку Україні. А колишній конгресмен Том Брюер відвідував країну дев’ять разів від початку повномасштабної війни.
9 жовтня 2026 року під час зустрічі громадських активістів в Омасі конгресмен Дон Бейкон пообіцяв домагатися від Білого дому продовження TPS для українців. Водночас він наголосив, що тимчасового захисту недостатньо: українцям потрібна можливість отримати постійний статус і будувати довгострокові плани у США. За його словами, невизначеність заважає людям ухвалювати важливі життєві рішення — купувати автомобіль чи будинок, планувати дітей і вкладати кошти у власне майбутнє.
Після 19 жовтня адміністрація США досі не оголосила остаточного рішення щодо українців із TPS. Натомість на сайті Служби громадянства та імміграції США (USCIS) з’явилося коротке повідомлення про те, українці, які перебувають у країні за цією програмою, поки що зберігають захист від депортації та дозвіл на роботу – до офіційних рішень Вашингтона.
Читайте також: Статус продовжили, а визначеності немає: адвокатка про проблеми українців у США
фото: Michael Moloney / Shutterstock
