Російські атаки дедалі частіше зачіпають не лише українські міста та військові об’єкти, а й прикордонну інфраструктуру. Водночас Київ готує нові підходи до ведення війни, а європейські дипломати заявляють, що не планують залишати столицю попри російські погрози.
Зібрали головні новини зі шпальт медіа за останні дні.
Удар біля кордону Молдови: поранений молдовський прикордонник
Вранці 5 жовтня під час російської атаки один зі снарядів упав поблизу пункту пропуску «Паланка – Маяки – Удобне», який розташований на території Молдови біля українсько-молдовського кордону.
За даними Прикордонної поліції Молдови, інцидент стався близько 09:38. Після падіння боєприпас відрикошетив від землі та влучив у рейсовий автобус, припаркований біля шлагбаума. Унаслідок цього легкі поранення отримав співробітник молдовської прикордонної поліції. Також пошкоджено автобус та кабіну контролю пункту пропуску. Його роботу тимчасово призупинили.
У Державній прикордонній службі України уточнили, що «Паланка» є спільним пунктом пропуску, де працюють українські та молдовські митники й прикордонники, однак сам комплекс повністю розташований на території Молдови. Українські працівники та техніка під час інциденту не постраждали.
Подібні випадки на українських кордонах уже траплялися. У вересні російські атаки зачепили район пункту пропуску «Ягодин» на кордоні з Польщею: один із дронів влучив у АЗС неподалік КПП, а інший пошкодив локомотив потяга «Київ – Варшава». Сам пункт пропуску тоді не постраждав, а пасажирів потяга евакуювали.
Російські удари неодноразово фіксували і поблизу кордону з Румунією. За даними румунського Міноборони, від початку 2026 року таких випадків було 85.
Росія змінює тактику: ставка на удари по містах
На тлі відсутності масштабного перелому на фронті росія, за оцінкою оглядача Frankfurter Allgemeine Zeitung, дедалі більше робить ставку на систематичні удари по українських містах та критичній інфраструктурі.
Автор називає таку стратегію «війною міст». Якщо раніше кремль розраховував передусім на виснаження української армії та просування сухопутних військ, то тепер дедалі більше уваги приділяє ракетним і дроновим атакам по території України.
Наприкінці вересня путін заявив, що російські удари у відповідь нібито мають бути настільки масштабними, щоб Україна сама погодилася на мир.
У матеріалах, на які посилається FAZ, також йдеться про значні втрати російської армії. Водночас російська пропагандистська мережа Rybar просуває тезу, що удари ракетами та безпілотниками можуть бути для росії дешевшими, ніж постійне утримання великої кількості військових на фронті.
Київ стає однією з головних цілей російських ударів
Швейцарське видання NZZ, на яке посилається ВВС, звертає увагу, що росія дедалі активніше атакує об’єкти, які не мають прямого зв’язку з лінією фронту. Особливо складною стає ситуація у Києві.
Одним із прикладів стали київські мости через Дніпро. Під час атак були перекриті Південний, Північний міст та міст Патона. Міст Метро, який використовують і автомобілісти, і залізничний транспорт, певний час працював лише в одному напрямку.
Для столиці це створює значно більшу проблему, ніж звичайні транспортні затори. Дніпро фактично розділяє Київ на дві частини, а альтернативних маршрутів між берегами небагато.
The New York Times називає потенційні наслідки серйозного пошкодження мостів «логістичним кошмаром». Найближчий автомобільний міст на південь від Києва розташований приблизно за 145 кілометрів.
Водночас під прицілом опиняються й інші цивільні об’єкти. Серед них, за даними NZZ, автозаправки, пасажирські потяги, прикордонні пункти, дата-центри, склади, медичні об’єкти та промислові підприємства.
Один із російських безпілотників, за даними видання, влучив у київську школу під час навчального процесу. Учні та вчителі встигли перейти до укриття, тому обійшлося без загиблих.
На думку українських посадовців та військових експертів, така кампанія має на меті не лише пошкодження конкретних об’єктів. Йдеться також про тиск на економіку, послаблення здатності України продовжувати війну та створення максимально складних умов для цивільного населення.
Президент України Володимир Зеленський після одного з останніх масованих ударів заявив, що росія, за даними української розвідки, фактично відмовляється від будь-яких обмежень у веденні війни.
Команда Драпатого підготувала «план війни»
Команда головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого вже розробила документ, який визначає стратегічне бачення подальшого ведення війни. Наразі він, за даними журналістів «Української правди», перебуває на розгляді Ради національної безпеки та оборони України.
Йдеться про стратегію, яка має відповісти на питання щодо цілей української армії, послідовності дій та термінів виконання ключових завдань.
Необхідність такого документа раніше неодноразово обговорювали українські військові. Командири наголошували, що для планування операцій потрібно розуміти не лише найближчі завдання, а й кінцеву мету та довгостроковий напрямок розвитку війська.
За словами одного з керівників корпусів, Україні потрібна стратегія, розрахована на десятиліття, щоб військове командування розуміло перспективу та напрямок руху.
Окремо новий підхід стосується першої лінії оборони та військовослужбовців, які безпосередньо виконують розвідувальні й інші функції, але не завжди мають можливість вступати у бій.
Посольства країн ЄС не залишатимуть Київ
Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що дипломатичні представництва держав Євросоюзу продовжать працювати в Києві попри російські погрози. За її словами Суспільному, у столиці залишаються всі посольства країн ЄС, які працюють в Україні. Матернова зазначила, що росія вже не вперше намагається залякати іноземних дипломатів, і пов’язала такі заяви з нездатністю кремля досягти переваги на полі бою.
Дипломатка наголосила, що погрози не змінять позицію Євросоюзу щодо підтримки України.
Напередодні російське МЗС заявило, що продовжить масовані удари по Україні, зокрема по Києву, та назвало перебування іноземців у столиці нібито «смертельно небезпечним».
На цьому тлі The Guardian повідомляла, що західні дипломати у приватних розмовах обговорювали можливість переміщення посольств до Львова або східної Польщі через посилення російських атак. Утім речник МЗС України Георгій Тихий заявив, що українське відомство не отримувало від іноземних дипломатичних представництв повідомлень чи запитів щодо їхньої релокації.
Читайте також: Росія хоче паралізувати Київ до зими: The Economist про головні ризики
фото: Shutterstock
