Масована атака Києва на Москву, нові заклики Дональда Трампа припинити удари по російських НПЗ та складна зима, яка очікує Україну – про це писали українські та західні медіа останніми днями.
Коротко про головне – далі.
Удар по Москві: пошкоджено НПЗ, обмежено роботу аеропортів
У ніч проти 20 вересня Україна завдала масштабного удару по Москві та Московській області. Російська влада назвала його найбільшим за час повномасштабної війни: мер Москви Сергій Собянін повідомляв про 450 дронів, які прямували до столиці. Унаслідок атаки загорівся Московський нафтопереробний завод, також повідомлялося про ураження інших об’єктів інфраструктури, пише УНІАН.
Українська сторона підтвердила ураження стратегічного нафтового об’єкта та логістичної інфраструктури в Московській області. Володимир Зеленський також повідомив про використання під час операції українських далекобійних засобів, зокрема ракет «Фламінго» та «Пелікан».
Після удару роботу Московського НПЗ було зупинено. За даними українського виробника далекобійних дронів Fire Point, пошкоджено основні та окремі вторинні установки підприємства; OSINT-аналітики також зазначали, що ураження кількох ліній могло призвести саме до зупинки переробки, а не лише до скорочення потужностей.
Окремо повідомлялося про атаку на ТЕЦ-22 у Підмосков’ї, розташовану неподалік НПЗ.
Атака також суттєво вплинула на авіасполучення. Роботу московських аеропортів тимчасово обмежували, а за даними російських та міжнародних ЗМІ, понад 400 рейсів були скасовані або затримані
На тлі атаки міністерство оборони росії заявило про намір посилити удари по Києву. У відомстві пов’язали це з українськими атаками та заявили, що надалі планують завдавати ударів по військових цілях у столиці України.
Axios: Трамп знову закликав Зеленського не атакувати російські НПЗ
Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським 20 вересня неодноразово порушував питання українських ударів по російських нафтопереробних заводах.
За інформацією Axios, Трамп закликав українського президента припинити такі атаки, пов’язуючи їх із погіршенням ситуації на світовому ринку дизельного пального. Джерело видання, обізнане зі змістом розмови, зазначило, що тема дизеля неодноразово виникала під час переговорів.
Це не перший випадок, коли американський президент публічно або під час переговорів порушує питання ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Водночас українська сторона продовжує наголошувати на необхідності тиску на росію, зокрема за допомогою далекобійних засобів.
Під час тієї ж телефонної розмови Трамп і Зеленський домовилися зустрітися в Нью-Йорку на полях Генеральної асамблеї ООН. Переговори мають відбутися цього тижня.
Зеленський: Росія «дає багато сигналів про готовність розширити війну»
У ніч проти 21 вересня Росія здійснила чергову масовану атаку по Україні. За даними Повітряних сил ЗСУ, з 18:00 20 вересня було запущено 172 ударні безпілотники різних типів, серед яких 64 реактивні Shahed, а також «Гербери» і дрони-імітатори.
Володимир Зеленський заявив, що російські війська протягом вечора та ночі атакували 10 областей України. Президент також зазначив, що дипломатичний напрямок має працювати паралельно з посиленням тиску на росію, а під час Генасамблеї ООН українська делегація порушуватиме питання спільних кроків для припинення війни.
«Росія не зменшує своїх ескалаційних кроків і дає багато сигналів про готовність розширити війну. Все це відбувається на фоні того, що стабільність світу вже зруйновано цією війною. Ми повинні й далі тиснути на агресора, щоб закінчити цю війну. Кожна відповідь та далекобійні санкції – це тиск, який реально працює, і світ це відчуває», — заявив президент.
Bloomberg: росія може накопичувати балістичні ракети до зими
Росія в останні тижні скоротила використання балістичних ракет та активніше застосовує реактивні безпілотники. Bloomberg пов’язує таку зміну тактики з можливим накопиченням запасів потужнішого озброєння для майбутніх ударів по Україні.
За даними видання, одним із основних сценаріїв може стати використання накопичених ракет для атак на українську енергетичну та опалювальну інфраструктуру в холодний період. Йдеться про можливе посилення ударів починаючи з кінця жовтня або листопада. При цьому Bloomberg описує саме ймовірний сценарій, а не підтверджений план росії.
Напередодні опалювального сезону Україна також стикається з нестачею перехоплювачів для систем Patriot, які є важливими для протидії балістичним ракетам. Європейські партнери вже намагаються посилити підтримку, зокрема за рахунок обладнання та запасних частин для енергетичної інфраструктури.
Питання захисту української енергосистеми стає одним із ключових напередодні зими, оскільки саме далекобійні російські удари по енергетичних об’єктах уже не раз призводили до масштабних перебоїв із електро- та теплопостачанням.
Читайте також: “Він краще всіх уб’є, ніж визнає, що програв”: The Guardian про плани Путіна
фото: PeopleImages.com – Yuri A / Shutterstock
