Менш ніж за добу до запланованої депортації громадянина України з Канади федеральний міністр громадської безпеки несподівано призупинив виконання рішення про його видворення. Цей випадок привернув увагу до того, як у канадській імміграційній системі ухвалюються виняткові рішення та хто має доступ до втручання на найвищому політичному рівні.
Резонансну історію оприлюднила журналістка Крісті Сомос на Substack The State of Things, яка стверджує, що цей випадок демонструє нерівність у доступі до політичного втручання під час депортацій.
Канада посилила курс на депортації
Після збільшення фінансування Канадського агентства прикордонних служб (CBSA) у 2025 році федеральний уряд заявив про намір суттєво посилити контроль за депортаціями. На ці потреби було передбачено понад 617 млн канадських доларів протягом п’яти років, зокрема для підготовки та найму тисячі нових прикордонників.
За даними CBSA, у 2025 році з Канади депортували рекордні 22,5 тисячі осіб. Нині країна щотижня видворяє близько 400 людей, насамперед тих, хто має кримінальні вироки або становить загрозу національній безпеці.
Останнім часом особливу увагу привернули депортації у Квебеку, де правозахисники звинувачують владу в надто жорстких методах, які призводять до роз’єднання сімей.
Як українець опинився під загрозою депортації
Герой матеріалу, ім’я якого не розголошують і називають Mr. X, прибув до Канади у 2022 році за програмою CUAET, що дозволяла українцям тимчасово жити й працювати в країні після початку повномасштабної війни.
За інформацією журналістки, під час оформлення документів чоловік не повідомив про серйозне захворювання, яке потребує дорогого лікування.
Через два роки після прибуття його затримали за керування автомобілем у стані сп’яніння. У 2025 році суд в Онтаріо визнав українця винним.
Після змін до канадського законодавства, ухвалених ще у 2018 році, такий вирок класифікується як “серйозна кримінальність”, що автоматично відкриває шлях до депортації для тимчасових резидентів.
За словами джерела, чоловік не подавав заяв ні на тимчасовий дозвіл залишитися в країні, ні на отримання постійного місця проживання з гуманітарних міркувань.
Чому відстрочка стала несподіванкою
Попри те, що для України діє режим відкладення депортацій через війну, він не поширюється на людей із серйозними кримінальними вироками.
Перед депортацією канадська влада також провела оцінку ризиків і дійшла висновку, що повернення чоловіка не створює загрози його життю. Зокрема, враховувалося, що через стан здоров’я він не підлягає мобілізації в Україні.
Поки тривала процедура видворення, українець почав стосунки з громадянкою Канади. У березні 2026 року в пари народилася дитина, а за тиждень до депортації вони офіційно одружилися.
Юридична практика Канади допускає депортацію навіть у випадках, коли це призводить до розділення сімей.
Міністр зупинив депортацію за кілька годин до вильоту
Увечері 26 квітня 2026 року, приблизно за 12 годин до запланованого рейсу, до CBSA надійшов лист із повідомленням, що міністр громадської безпеки ухвалив рішення призупинити депортацію чоловіка на чотири місяці. Через це були скасовані авіаквитки та припинена багатомісячна координація з польською й українською владою щодо повернення громадянина.
За словами джерела, Україна погоджувалася прийняти свого громадянина без жодних заперечень: він мав чинний паспорт, а юридичних перешкод для повернення не існувало.
Співрозмовник також зазначив, що з 2022 року Канада вже депортувала десятки українців із кримінальними вироками або з міркувань безпеки, і в жодному з цих випадків міністр не втручався.
Чому саме ця справа потрапила до міністра
Як з’ясувалось, після того як прохання про відстрочку депортації з гуманітарних підстав було відхилене, дружина українця звернулася до депутата від Ліберальної партії у Вінніпезі. Саме після цього справа опинилася на розгляді міністра.
Імміграційна юристка Айєша Кумараратне, яка понад десять років працює зі справами про депортацію, заявила, що за свою практику лише двічі бачила подібне втручання міністра.
Вона наголосила, що чоловік не отримав нового імміграційного статусу, а лише тимчасову відстрочку депортації. Водночас експертка поставила питання, чому інші люди, які також мають гуманітарні підстави залишитися в Канаді, не отримують такого доступу до політичного рішення.
Координатор Immigrant Worker Centre у Монреалі Мустафа Хенавей вважає, що ця справа демонструє вибірковість канадської системи. За його словами, у країні регулярно депортують людей, які мають дітей-громадян Канади або роками живуть у країні, попри інформаційні кампанії та звернення до влади.
Сам факт, що міністр може втрутитися буквально в останню мить, свідчить про наявність такої можливості, однак далеко не всі мають шанс скористатися нею.
Раніше стало відомо, скільки українців отримали PR у Канаді з 2022 року: статистика
фото: Shutterstock
