Сім років очікування, тисячі годин технічних обговорень – і ось нарешті 12 жовтня в Європейському Союзі запрацювала система Entry-Exit System (EES). Вона мала стати проривом у контролі кордонів, але замість цього старт реформи перетворився на суцільний хаос, йдеться у статті Європейської правди.
І найбільше наслідки відчули саме українці – ті, хто найчастіше подорожує сухопутними шляхами до Європи.
Кілометрові черги і зірваний розклад потягів
Як ідеться в публікації, в перший день EES запрацювала лише на двох пунктах перетину між Україною та Польщею – у Перемишлі та на переході Шегині–Медика. Саме там і спалахнув транспортний колапс.
Пасажири розповідали про багатогодинні затримки, хаос і плутанину. Потяги з Перемишля до України запізнювалися майже на три години, а автобуси стояли на кордоні по 10–18 годин.
Українці, які перетинали КПП у перший день, ділилися, що прикордонники не могли впоратися з новими процедурами, а техніка часто не працювала.
Один із подорожніх сказав, що “людей фотографували просто на мобільні телефони, бо нові сканери виявилися непридатними”.
Польська прикордонна служба визнала, що труднощі були очікуваними. Її речник напередодні попереджав: “На початку можуть виникнути затримки, але ми поступово розширюватимемо систему до квітня 2026 року”. Втім, як показав перший день, навіть “поступовий” запуск не врятував від колапсу.
Що таке EES і навіщо вона потрібна
EES – це єдина база даних, у якій зберігатиметься інформація про кожен в’їзд і виїзд іноземців до Шенгенської зони. Система фіксуватиме не лише час перетину, а й біометричні дані – фото та відбитки пальців.
Це дозволить країнам ЄС позбутися паперових штампів у паспортах і ефективніше відстежувати, хто і скільки часу перебуває в Євросоюзі.
Раніше у кожної країни була своя система контролю, тож, наприклад, польський прикордонник не міг перевірити, коли людина в’їжджала до ЄС через Францію чи Угорщину. Тепер усе буде в єдиній базі, що, за задумом Брюсселя, посилить безпеку та зменшить можливості зловживань.
Для українців це означає і переваги, і незручності. З одного боку, зникне потреба у штампах – паспорт прослужить довше, а дані зберігатимуться в базі. З іншого – нові біометричні перевірки займають більше часу, особливо поки система “вчиться” працювати.
Польща не впоралася з підготовкою
Попри попередження про можливі проблеми, Варшава виявилася технічно не готовою. На пунктах пропуску нові біометричні пристрої часто не працювали. Українці, які раніше вже проходили сканування, мали здавати біометрію повторно – дані, зібрані наперед, не використовувалися.
Журналісти “Європейської правди”, які спостерігали за процесом у Перемишлі, зауважили, що “нові прилади стояли без діла, а персонал користувався звичайними телефонами для фото”.
Таким чином, замість обіцяної автоматизації система лише збільшила навантаження на персонал. Відповідальність за збій, як зазначають експерти, лежить саме на польській стороні, яка провалила підготовку до старту EES.
Тимчасові труднощі чи системна проблема?
Поки польська влада запевняє, що неполадки тимчасові, а нові правила поступово запрацюють у повному обсязі. Проте вже до квітня 2026 року система має діяти на всіх пунктах пропуску між Україною та ЄС.
Деякі країни Євросоюзу, зокрема Іспанія, Бельгія та Нідерланди, вирішили діяти обережніше: вони тестують систему лише в аеропортах і на окремих рейсах. У Брюсселі прямо заявили – “запуск відбуватиметься крок за кроком”.
Попри нинішній хаос, експерти прогнозують, що після завершення адаптаційного періоду система EES справді зробить перетин кордону простішим і швидшим. Але для цього Польщі доведеться серйозно модернізувати інфраструктуру, особливо у Перемишлі та на переході Медика–Шегині.
Поки ж українцям, які планують подорожі до ЄС, радять враховувати затримки та закладати додатковий час на перетин кордону. Адже найближчі місяці нова система лише розширюватиметься.
Читайте також: В яких випадках чоловіків 18-22 років не випустять за кордон: пояснення ДПСУ
фото: Shutterstock
