Від школярки до президентки студентської спільноти українців в одному з найпрестижніших вузів Шотландії – це історія Діани, історія про дорослішання, адаптацію, наполегливу працю та лідерство. У новій країні, серед нових правил, вона не лише навчилася жити по-іншому, а й стала тим, хто гуртує навколо себе інших.
«Мені було п’ятнадцять, коли ми з мамою приїхали до Шотландії, в Абердин, після повномасштабного вторгнення — у червні 2022 року, — розповідає Діана. — Спочатку ми жили в готелях, а за нами наглядав кансіл (місцева рада). Я щойно закінчила 10-й клас в Україні, а тут шкільна програма триває 12 років. Мене могли знову відправити в 10-й, а я цього не хотіла».
Багато підлітків у схожій ситуації опиняються перед вибором: або повернутися до шкільної програми знову, або шукати альтернативу. Діана ризикнула і разом із мамою вони знайшли інший шлях:
«Я вступила до коледжу на програму HNC з бізнесу — це прирівнюється до першого курсу університету. Я не знала, як тут рахуються оцінки, але написала мотиваційного листа, і мене прийняли».
Оскільки Діані ще не було 16 років, знадобився дозвіл від мами, щоб почати навчання.
Англійська мова та виклики
Знання мови часто здається головною перешкодою для вимушених мігрантів.
«Я вчила англійську ще в Україні — ходила на спікінг-клуби, займалася з репетитором. Але перед від’їздом бачила відео в інтернеті: мовляв, ти думаєш, що знаєш англійську, поки не приїдеш у Британію», — усміхається вона.
«Було страшно, я майже нічого не розуміла , але зрозуміла головне — не боятися говорити. Навіть якщо робиш помилки, люди бачать, що ти не місцевий, і допомагають».
Діана склала IELTS на 8 балів.
«Це був результат моєї праці над англійською мовою і доказ собі – я змогла!»
Також вона знає приклад, коли подрузі дозволили скласти тест Duolingo замість IELTS.
«IELTS коштує близько 250 фунтів, а Duolingo – лише 40. Подруга написала в університет і пояснила ситуацію. І їй дозволили скласти Duolingo онлайн – і цього вистачило, щоб вступити», – розповідає Діана.
Навчання в університеті та фінанси
Після коледжу Діана вступила до Абердинського університету одразу на другий курс. Її спеціальність — Master of Arts in Business Management (Honours Degree).
«Це чотирирічна програма. Тут слово “Master” означає бакалаврат — така місцева традиція», — пояснює вона.
Вартість навчання для українців, які приїхали за схемою «Homes for Ukraine», така ж, як для шотландців – £1850 на рік.
«SAAS може повністю покрити навчання і ще дати стипендію – 2000 фунтів на рік. Є й студентські позики, які ти повертаєш тільки тоді, коли почнеш заробляти достатньо», – розповідає Діана.
Для студентів з Англії навчання дорожче – понад £9000, а для іноземців – до £25000.
Які спеціальності обирають українці?
«Багато українських студентів тут вивчають математику, фізику, медицину, хімію, право, міжнародні відносини. Є й ті, хто обирає бізнес, менеджмент чи політику. Це ті напрямки, з якими можна будувати міжнародну кар’єру або повернутися й працювати в Україні», — каже Діана.
Особливості навчання: свобода чи відповідальність?
Навчання в Абердинському університеті сильно відрізняється від звичного українського навчання Українським студентам часто здається, що тут мало навантаження. Але це — інший підхід.
«У нас тут набагато менше занять. Наприклад, я цього року ходила на пари всього два з половиною дні на тиждень – приблизно 6-7 лекцій, по дві-три години кожна. Плюс – туторіали, де вже в менших групах більше обговорюєш матеріал», – пояснює вона.
Але це не означає, що навантаження менше – навпаки.
«Тут головний акцент – на самостійній роботі. Тобі дають багато завдань, ти сам читаєш, шукаєш, аналізуєш. Це вчить тебе критично мислити і працювати з великим обсягом інформації. Ти ніби сам собі викладач – і це дуже цікаво», – ділиться Діана.
Абердинський університет та суворі тамтешні правила
Ще одна риса Абердинського університету – його статус і репутація.
«Це дуже старий університет, йому вже 529 років – він заснований у 1495 році. Це вважається один з найпрестижніших університетів Шотландії.
Тут дуже сильний фокус на дослідженнях: багато аспірантів займаються наукою, а викладачі роблять свої власні дослідження. І це, звісно, відчувається – ти ніби сам стаєш частиною великої історії», – каже Діана.
«Тут дуже суворо з плагіатом і списуванням. Можуть виключити навіть за один випадок. Так само перевіряють відвідуваність – особливо на туторіалах. Якщо не поясниш причину відсутності, курс не зарахують».
Водночас вона захоплюється шотландською моделлю освіти: «Університет в цій країні – це про те, щоб навчитися думати і шукати інформацію. Ти не просто вчишся – ти вчишся вчитися»
Українська спільнота: «Тут ти не один»
Особлива гордість Діани – це українська студентська спільнота.
«Коли ми приїхали, української спільноти ще не було. Моя подруга подалася в студентський союз і створила її. Після неї я подала свою заявку за мене проголосували члени спільноти і тепер я – президентка», – розповідає Діана.
Нині в українській спільноті близько 20 активних учасників, а загалом близько 50-60 українських студентів в університеті.
«Але приходять на заходи навіть ті, хто не є членом спільноти», – уточнює вона.
Які заходи проводить спільнота?
«Ми організовуємо майстер-класи, наприклад, з писанкарства, робимо вечорниці, панельні дискусії з професорами політики, – розповідає Діана. – Коли в Білому домі була суперечка, ми запросили викладачів і провели дискусію. Прийшло дуже багато іноземців – їм цікаво слухати про Україну».
На річницю повномасштабного вторгнення вони зробили стенд у бібліотеці – спочатку запитали дозвіл у студентського союзу, і нам дозволили.
«Ми розвішували плакати, проводили марш по кампусу та хвилину мовчання, – каже Діана. – Головне для нас – поширювати правду про Україну і показувати, що ми тут є, що ми боремося і пам’ятаємо».
«Наша спільнота – це не тільки культурні заходи, а й спосіб нагадати всім про Україну. До речі, російської спільноти тут немає» – додає вона.
Плани і виклики
«Я знаю, що багато хто з українців мріє повернутися додому після перемоги. Але поки ми тут – ми робимо все, щоб бути гідними представниками України в майбутньому», – підсумовує вона.
Після випуску міжнародним студентам дають лише 18 місяців, щоб знайти роботу з мінімальною зарплатнею £39 тисяч. «Це складно. Але я хочу спробувати залишитися тут ще на якийсь час», – ділиться дівчина.
Історія Діани – це приклад того, як українська молодь за кордоном не просто вчиться, а й будує спільноти. І зрештою саме вони стають лідерами та голосом правди про Україну для цілого світу.
Читайте також: «Він — на війні, я — з немовлям на самоті»: історія українки, яка народила в Шотландії
Авторка: Марина Юрченко
Фото надані Діаною
