2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження масштабних тарифів на імпортні товари, що знаменує собою значний зсув у торговельній політиці Сполучених Штатів. Цей крок, названий “Днем визволення” (Liberation Day), включає 10% базове мито на всі імпортовані товари та додаткові “взаємні” тарифи для приблизно 60 країн, які, за твердженням адміністрації, мають несправедливі торговельні практики.
Ключові положення нової тарифної політики
• 10% базове мито: З 5 квітня 2025 року на всі імпортовані товари до США накладається загальне мито в розмірі 10%.
• Додаткові тарифи для окремих країн: З 9 квітня 2025 року для приблизно 60 країн вводяться підвищені тарифи, які варіюються залежно від країни та товарів. Наприклад:
Мета та обґрунтування
Адміністрація Трампа стверджує, що ці заходи спрямовані на:
• Зменшення торговельного дефіциту: Скорочення розриву між імпортом та експортом США.
• Стимулювання внутрішнього виробництва: Заохочення компаній переносити виробництво назад до США.
• Протидія “несправедливим” торговельним практикам: Відповідь на високі мита та нетарифні бар’єри, встановлені іншими країнами.
Президент Трамп заявив, що ці тарифи є необхідними для відновлення економічної незалежності США та захисту американських робітників.
Реакція та наслідки для основних партнерів
Китай
• Підвищені тарифи: Загальний тариф у 34% на китайські товари. WSJ+4AP News+4New York Post+4
• Відповідні заходи: Китай оголосив про введення 34% тарифу на американські товари з 10 квітня 2025 року та планує подати скаргу до Світової організації торгівлі. AP News
Європейський Союз
• Підвищені тарифи: 20% на товари з ЄС. Wikipedia+10AP News+10WSJ+10
• Можливі контрзаходи: Лідери ЄС висловили занепокоєння та розглядають можливість введення відповідних мит на американські товари.
Велика Британія
• Мито в 10%: Велика Британія підпадає під базове мито в розмірі 10%. Це означає, що всі британські товари, що експортуються до США, відтепер втрачають свою конкурентну перевагу на американському ринку.
• Реакція уряду: Міністерство міжнародної торгівлі Великої Британії висловило розчарування рішенням Вашингтона, зазначивши, що це суперечить духу “особливих відносин”. Лондон розпочав консультації з бізнесом і союзниками з ЄС щодо можливих дій у відповідь, але поки обережно уникає жорсткої риторики.
• Ризик для зайнятості: Особливо вразливими залишаються автомобілебудівна галузь, фармацевтика та сектор напоїв (віскі, джин), які орієнтовані на американський ринок.
Канада та Мексика
Хоча обидві країни формально звільнені від 10% тарифу, це не означає повну свободу від митного тиску
• Канада: З 12 березня 2025 року США відновили мита в 25% на сталь і алюміній з Канади. Також очікується введення 25% мита на автомобілі, які не відповідають критеріям походження відповідно до угоди USMCA. Уряд Канади оголосив про симетричні контрзаходи.
• Мексика: Хоча формально не потрапила під базовий тариф, Трамп анонсував можливе введення додаткових заходів, якщо Мексика не “зміцнить торговельну дисципліну”.
Реакція міжнародних організацій
• Світова організація торгівлі (СОТ): У Женеві готуються до низки скарг. ЄС, Китай, Канада та Південна Корея вже сигналізували про намір звертатися до СОТ у зв’язку з “масовим порушенням принципів вільної торгівлі”.
• МВФ та Світовий банк: У своїх спільних заявах обидві інституції попередили, що глобальна ескалація торговельних конфліктів може призвести до сповільнення зростання ВВП на 1,5–2% у 2025–2026 роках, особливо в країнах, що розвиваються.
Як це вплине на Україну?
Попри те, що Україна не потрапила до списку “порушників”, базове мито в 10% все ж стосується більшості українських товарів. Зокрема:
• Металургія та продукція агросектору — ключові статті експорту до США — можуть втратити частину привабливості через зростання вартості;
• IT та аутсорсинг поки залишаються поза ризиком, але у випадку подальшого загострення торгівлі не виключене і поширення обмежень на послуги;
• Уряд України вже висловив готовність до переговорів для збереження доступу на американський ринок.
Віцепрем’єрка Юлія Свириденко наголосила, що Україна має “низький рівень мит на американські товари” та сподівається на збереження взаємовигідного партнерства.
Оцінка економістів: чи буде другий Смут–Гоулі?
У США дедалі частіше проводять паралелі з подіями 1930 року, коли був ухвалений “закон Смут–Гоулі”, що ввів рекордні мита на понад 20 тисяч товарів. Наслідки того рішення були катастрофічними:
• світова торгівля скоротилася майже на 70%;
• Велика депресія лише посилилася;
• міжнародна економічна система втратила рівновагу на роки вперед.
Політолог Володимир Фесенко у своєму коментарі написав:
“Можливо, ми стали свідками історичного розвороту глобального економічного порядку. Якщо сценарій 1930-х повториться, Україна — як і більшість відкритих економік — буде змушена швидко адаптуватися до нових викликів. У грі більше немає правил — є лише сила та вигода.”
Висновок: нова епоха торговельного націоналізму?
Світ стоїть на порозі масштабних змін у системі міжнародної торгівлі. Дії Трампа можуть спричинити нову хвилю протекціонізму, економічного ізоляціонізму та розриву ланцюгів постачання.
Для України це — тест на дипломатичну гнучкість і стратегічне мислення. У короткостроковій перспективі важливо зберегти доступ до ключових ринків, зокрема американського. У довгостроковій — розширити присутність на альтернативних майданчиках, зменшуючи залежність від односторонніх рішень великих гравців.
Тарифна буря лише починається. І кожна країна має вирішити: чи зможе вона втриматися на плаву — або буде змушена будувати нову торговельну географію з нуля.
