Українка Каріна Калінчук за рік проживання у CША досі не знайшла бажаної посади для себе. Дівчина надіслала понад 1200 резюме та поділилась труднощами пошуку роботи в Штатах у своєму LinkedIn.
Каріна переїхала в Лос-Анджелес менше року тому, в січні. Зізнається: не очікувала, що пошук роботи буде схожий на справжній кошмар.
«В Україні я була HR-директором, а тут почала працювати офіціанткою. Надовго мене не вистачило — ресторан, у якому я працювала, вирішив скоротити штат, коли я лежала вдома з температурою. Так я почала шукати іншу роботу», — розповіла дівчина.
Каріна зазначає, що знайшла роботу офіціанткою в бразильському ресторані, до якого добиралася півтори години. Заробітна плата була дуже низькою, графік роботи — нефіксованим, а чайові були відсутні.
«Я вирішила поставити перед собою ціль: знайти роботу з графіком із понеділка до п’ятниці, без важкої фізичної праці, офіційно в американській компанії, де можна було б практикувати англійську й адаптуватися до нової країни», — каже вона.
Після того як дівчина відправила понад 1200 резюме та ознайомилася з різними платформами, її запросили на співбесіду на посаду HR у престижній неприбутковій організації. Там їй заявили, що досвід в Україні не має значення, але вони можуть запропонувати парт-тайм позицію адміністративного асистента. Каріна погодилася на це.
«Почала робити все, про що мене просили. Через мою непосидючість і бажання робити все добре або ніяк, я швидко справлялася зі своїми обов’язками, за що отримала подяку за те, що виконала необхідну роботу втричі швидше. Потім вони знайшли безплатних інтернів і попрощалися зі мною», — каже українка.
Наразі дівчина знову в пошуку роботи. За останні два тижні вона пройшла близько десяти співбесід. Поки що роботи не знайшла, утім каже, що не засмучується і не опускає руки.
«Просто хочу знайти роботу, де зможу використовувати свої сильні сторони. Дайте мені вудочку, і я зловлю вам рибу. Цей пост не про те, що мені нікому поскаржитися. Мій пост для тих, хто думає опускати руки. Я буду йти вперед», — додала Каріна.
У коментарях багато людей підтримали її, дехто поділився схожим досвідом.
«Дякую за ваш пост. Тепер хоч розумію, що не я одна така, так якось легше. Бо вже руки опускаються. Працювала рекрутером, потрапила під скорочення і тепер активовано режим виживання. Резюме пачками – і тиша. З 30-40 заявок у кращому випадку одна співбесіда», – прокоментувала Катерина Рябоконь.
«Я шукаю роботу за кордоном вже сьомий місяць, паралельно працюю на непрофільній роботі і за 5,5 місяці пошуків надіслала всього лише 56 резюме. Але для кожної, без перебільшення, вакансії я писала Cover Leter, не chatgpt, а від руки і від голови, так щоб корелювало в моїми цінностями, цінностями компанії та з вакансією. Я не кажу, що не можна відправляти багацько резюме, але який сенс відправляти їх масово, або ж хіба ви й справді мали можливість написати 1200 мотиваційних листів і прочекати досконало стільки ж компаній. Моя порада, не йдіть в кількість, а подумайте над якістю. Тому що в іншому випадку вигорання тут як тут», – вважає Ірина Скишляк.
«Ви переїхали у найдорожчий штат США і одне із найдорожчих міст цієї країни. Чи не здається вам, що було б логічніше починати із якогось середнього або малого ринку? Де конкуренція нижча, зарплата теж нижча, але і величезні суми за житло, їжу і т.д. платити не потрібно. Не впевнений, що в LA, лише з українським досвідом ви зможете знайти одразу менеджерську посаду із непоганою ЗП. Інакше це б виглядало як казка. Таке іноді трапляється, але шлях до цього – максимально виснажливий», – написав Євген Лазоренко.
Читайте також: Що треба знати українцям про пошук роботи в США: поради топменеджерки Mastercard
Джерело: LinkedIn
